Касим-Жомарт Токаєв офіційно ввів у дію указ, спрямований на формування «сучасної та прозорої екосистеми цифрових фінансових послуг». Документ, розроблений Міністерством штучного інтелекту та цифрового розвитку спільно з Нацбанком та Міжнародним фінансовим центром «Астана», знаменує собою системний підхід до інтеграції криптоіндустрії в економіку країни.
Легалізація та податкові стимули
Один із ключових блоків — виведення операцій із криптоактивами в правове поле. Передбачається добровільне розкриття цифрових активів, що знаходяться на іноземних нерегульованих майданчиках, та їх переведення на платформи вітчизняних провайдерів. Для фізичних осіб це означає звільнення від індивідуального прибуткового податку на доходи від операцій із цифровими активами, якщо угоди проводяться через регульовану інфраструктуру Казахстану.
Транскордонні розрахунки та стейблкоїни
Указ безпосередньо стосується зовнішньоекономічної діяльності. Опрацьовуються механізми використання цифрових активів та стейблкоїнів у транскордонних розрахунках. За задумом влади, це надасть бізнесу додаткові канали для експортно-імпортних операцій у регульованому контурі, що особливо актуально в умовах обмежень традиційних платіжних систем.
Майнінг на попутному газі
Окрема норма стосується енергоємного майнінгу. Дозволяється використання попутного нафтового та природного газу на родовищах для автономного вироблення електроенергії. Цей ресурс можна буде спрямовувати на видобуток криптовалют, якщо він не потрібен для державних потреб. Такий підхід вирішує одразу два завдання: утилізацію газу, який часто спалюється, та забезпечення майнерів дешевою енергією.
Токенізація та блокчейн-інфраструктура
У документі також закладено розвиток токенізованих фінансових інструментів (RWA) та національної торгової блокчейн-інфраструктури. Реалізацію всіх ініціатив буде закріплено в окремому плані заходів із чіткими термінами та відповідальними виконавцями.
Коментар експерта. Казахстан послідовно рухається до статусу регіонального криптохабу. Поєднання податкових пільг для приватних інвесторів, легалізації майнінгу на попутному газі та планів щодо створення державного крипторезерву (від $500 млн до $1 млрд, анонсованого ЦБ восени 2025 року) формує унікальну екосистему. Однак ключовим викликом залишиться баланс між стимулюванням галузі та жорстким контролем — саме від цього залежатиме, чи зможе країна залучити капітал, не відлякавши його надмірним регулюванням.