Жорсткий ліміт пропозиції біткоїна в 21 мільйон монет — це наріжний камінь його філософії. Однак не всі в криптоспільноті вважають цю догму непохитною. Елі Бен-Сассон, співзасновник StarkWare та один із творців Zcash, виступив із сенсаційною заявою: фіксований ліміт не має сенсу, і його пора переглянути.

У чому суть нової монетарної політики?

Бен-Сассон пропонує відмовитися від абсолютної кількості монет на користь обмеження темпу емісії. На його думку, розумною верхньою межею є 4% на рік — цей показник він пов'язує з темпами зростання людської популяції. Логіка проста: на нескінченному часовому горизонті всі монети будуть неминуче втрачені через втрату ключів, і фіксований ліміт перестане бути гарантією дефіциту. Обмеження темпу емісії, а не загального обсягу, нібито гарантує, що монет «вистачить на всіх».

Особливу увагу криптоаналітик приділив проблемі безпеки мережі. Після завершення емісії винагорода майнерам за блок прямуватиме до нуля, і мережа триматиметься виключно на комісіях. Це створює «ризик, що маячить на горизонті», який може підірвати стійкість біткоїна. Бен-Сассон підкреслює, що його претензія не до ідеї обмеження як такої, а до форми — до жорсткого фіксованого числа.

Реакція спільноти: священна корова чи розумна еволюція?

Ідея викликала бурхливу та вкрай поляризовану реакцію. Багато хто сприйняв пропозицію в багнети. Один із користувачів назвав емісію в 4% на рік перетворенням біткоїна на «фіат із зайвими кроками». Інший опонент нагадав, що ліміт у 21 млн — це «соціальний контракт біткоїна», і його зміна створить зовсім інший актив, подібно до того, як римляни зменшували вагу монет.

Бен-Сассон парував ці аргументи, закликавши дивитися на мету, а не на форму. Він поставив резонне запитання: чи можна зберегти дефіцитність при дійсно низькому, але постійному прирості пропозиції? На його думку, стагнація та відмова від будь-яких змін також можуть призвести до краху. Дискусія показала, що тема ліміту BTC залишається однією з найчутливіших і фундаментальних для криптоспільноти.

Думка експерта: Ідея Бен-Сассона, безсумнівно, єретична для хардкорних біткоїн-максималістів, але в ній є раціональне зерно. Проблема «бюджету безпеки» після халвінгів реальна, і ігнорувати її — означає ризикувати майбутнім мережі. Однак будь-яка зміна цього «соціального контракту» — це не технічний, а політичний акт, який може розколоти спільноту. Поки що це лише теоретична суперечка, але вона задає правильний вектор для роздумів про довгострокову стійкість біткоїна.