Ескалація на Близькому Сході перейшла в нову, небезпечну фазу. Президент США Дональд Трамп офіційно оголосив меморандум про взаєморозуміння з Іраном «таким, що більше не діє». Ринки відреагували миттєво та різноспрямовано: біткоїн провалився нижче позначки $62 000, тоді як нафта здійснила різкий стрибок угору, досягнувши $75 за барель уперше з 22 червня.
Крах дипломатії та нова хвиля атак
Меморандум, по суті, був попередньою угодою про наміри, що не має юридичної сили. Однак його анулювання стало сигналом повного розриву дипломатичних каналів. Заява Трампа пролунала на тлі відновлених військових дій: Корпус вартових ісламської революції завдав ударів по американських об'єктах у Бахрейні та Кувейті у відповідь на попередні атаки США. Вашингтон, своєю чергою, відновив санкції проти іранських нафтових продажів, поглибивши кризу в стратегічно важливій Ормузькій протоці.
Чому біткоїн просів, а нафта злетіла?
Подібна реакція ринків — класичний сценарій для періодів геополітичної турбулентності. Нафта дорожчає через панічні очікування перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світової нафти. Біткоїн же, навпаки, поводиться як ризикований актив. Інвестори, рятуючись від невизначеності, виводять капітал із волатильних інструментів, віддаючи перевагу захисним активам.
Моя аналітика підтверджує: на даний момент біткоїн не виконує функцію «цифрового золота» в умовах військових конфліктів. Він корелює з фондовими індексами, а не з сировинними товарами. Закриття денної свічки нижче $62 000 відкриває шлях до тесту рівня $60 000. Ринок входить у зону високої турбулентності, де ключовим фактором стане не технічний аналіз, а розвиток геополітичної ситуації.