Блокчейн-асоціація Digital Chamber виступила з рішучим протестом проти позову, спрямованого на визнання неактивних біткоїн-гаманців залишеним майном. Організація, що об'єднує понад 250 учасників ринку — від криптобірж до традиційних банків — подала amicus brief до Верховного суду штату Нью-Йорк, закликаючи відхилити справу. На думку експертів асоціації, задоволення таких претензій створить небезпечний прецедент, що загрожує самому принципу самостійного зберігання (self-custody) цифрових активів.
Позивачі, які діють під псевдонімом Noah Doe та від імені двох компаній з Вайомінгу, вимагають визнати за ними права на 42 001 біткоїн-адресу, які, за їхніми твердженнями, є «знайденим майном». Однак Digital Chamber вказує на фундаментальну помилку: «знахідкою» були не самі гаманці, а лише публічні ключі — електронні записи адрес. Більше того, позивачі не мають приватних ключів і не можуть довести контроль над активами.
Асоціація підкреслює, що якщо суд погодиться з такою логікою, це створить «хмару невизначеності» для всієї криптоіндустрії. Довгострокове зберігання біткоїнів та відсутність транзакцій почнуть трактуватися як відмова від власності. Це вдарить не лише по роздрібних інвесторах, а й по інституційних гравцях, які використовують холодні гаманці для зберігання резервів.
Прецедент, який не можна допустити
Позивачі розробили алгоритм для пошуку «сплячих» адрес і навіть повідомили їхніх власників через OP_RETURN, давши 90 днів на реакцію. З 42 001 гаманця 2932 були виключені, в тому числі 424, за якими була зафіксована ончейн-активність. Решта 39 069 адрес, на думку позивачів, є «залишеними». Однак Digital Chamber парирує: «Заява, якої домагаються позивачі, надала б паперове право власності, не пов'язане ні з володінням, ні з доступом до майна».
Біткоїн-юрист Ієн Коен, який також подав amicus curiae, зазначив, що закон про знайдене майно розрахований на фізичні об'єкти, а не на дані з публічного блокчейну. Якщо такі активи вважати залишеними, то за законом вони мають перейти державі, а не приватній особі. Псевдонімний відповідач John Doe 33, пов'язаний з гаманцем на 5 000 BTC, вже подав клопотання про відхилення позову, заявивши, що адресні рядки блокчейну не можуть бути відповідачами в суді.
Сплячі адреси пробуджуються
На тлі судової тяганини спостерігається активізація «стародавніх» гаманців. За даними керівника досліджень Galaxy, Алекса Торна, у червні 2026 року 31 адреса зі списку перемістила 17 527 BTC. У лютому рух було зафіксовано лише за п'ятьма адресами на 4 834 BTC. 5 липня адреса 1KV47, неактивна з серпня 2011 року, перевела 30 BTC на суму близько $1,88 млн. Це перший рух майже за 15 років.
Загальний баланс на 39 069 «сплячих» адресах оцінюється приблизно в 3,799 млн BTC. У списку фігурують навіть адреси, пов'язані з Сатоші Накамото та зломом Mt. Gox. Поки невідомо, хто контролює ці ключі, але сам факт руху коштів свідчить про те, що власники не збираються відмовлятися від своєї власності.
Мій коментар: Цей позов — не просто юридичний казус, а пряма атака на фундаментальні принципи децентралізації. Якщо суд визнає можливість «привласнення» біткоїнів на основі публічних даних, це підірве довіру до самої ідеї некастодіального зберігання. На щастя, прецедентна база та здоровий глузд на стороні захисту. Але індустрії варто готуватися до нових спроб оскаржити права власників «старих» монет.