Верховний суд штату Нью-Йорк відхилив позов, поданий від імені псевдонімного позивача Noah Doe та двох вайомінзьких компаній, які вимагали визнати за ними право власності на 39 069 давно неактивних біткоїн-адрес. Йшлося про колосальний обсяг коштів — приблизно 3,799 млн BTC, що на момент подання позову оцінювалося в $231 млрд. У списку фігурували адреси, що приписуються самому Сатоші Накамото, а також знаменита адреса 1Feex, пов'язана зі зламом біржі Mt. Gox.
Позивачі намагалися застосувати статтю 7-B закону штату Нью-Йорк про особисту власність, стверджуючи, що неактивні гаманці є «залишеним майном». Однак захист — в особі відповідача під псевдонімом John Doe 33 — побудував свою позицію на фундаментальному юридичному принципі: біткоїн-адреси не є особами або юридичними суб'єктами, яких можна притягнути до суду. John Doe 33 також заявив, що позивачі фактично передали поліції власні USB-накопичувачі з публічними даними з блокчейну, що не створює підстав для визнання адрес знайденим майном.
Ключовий поворот: поява реального відповідача
До появи John Doe 33 справа розвивалася проти списку адрес, власники яких не виступали в суді. Як зазначив глава досліджень Galaxy Алекс Торн, поява одного реального власника, який оскаржує позов, повністю змінює динаміку процесу. Він вказав на юрисдикційні та законодавчі вади позиції позивачів, які тепер неможливо ігнорувати. Сам John Doe 33 пов'язаний з гаманцем на 5000 BTC, які не переміщувалися з квітня 2014 року — це ще один аргумент проти теорії «залишеного майна».
Неактивність ≠ відмова від власності
Суддя погодився з аргументацією, що проста неактивність, якою б довгою вона не була, не є відмовою від власності. Біткоїн-юрист Ієн Коен, який подав висновок amicus curiae, підкреслив, що закон про знайдене майно застосовується до фізичних об'єктів, а не до результату сканування публічного блокчейну. Більше того, закон штату Нью-Йорк про залишене майно, змінений у 2022 році для віртуальних валют, передбачає передачу таких активів державному контролеру, а не приватним особам або компаніям.
Аналітика: що це означає для індустрії
Дані Bitbo показують, що близько 3,5 млн BTC не рухалися більше 10 років, а ще 6,6 млн BTC — більше п'яти років. Такі монети або втрачені, або зберігаються в холодних гаманцях, або перебувають у розпорядженні спадкоємців, які не розкривають свої ключі. Цей прецедент чітко окреслює межу: давність неактивності не дає права на «привласнення» чужих коштів, навіть якщо власники не оголошуються. Мій прогноз: це рішення стане знаковим для всіх наступних спроб оскаржити права на «забуті» криптоактиви. Індустрія отримала чіткий сигнал — блокчейн не є «коморою знахідок», а юридична система не заохочуватиме полювання за чужими ключами під виглядом захисту від «держав-ізгоїв».