Скандальна справа про спробу привласнити майже 39 069 неактивних біткоїн-адрес із передбачуваним балансом у 3,7–3,8 млн BTC (близько $231 млрд за поточним курсом) отримує несподіваний і, на мою думку, вирішальний поворот. Псевдонімний відповідач John Doe 33 подав до Верховного суду штату Нью-Йорк клопотання про відхилення позову. І це не просто формальність — це удар по самій суті претензій.

Юридичний нонсенс під маскою «знахідки»

Нагадаю суть: позивачі (Noah Doe та дві вайомінзькі LLC) стверджують, що знайшли «закинуте майно» у вигляді тривало неактивних біткоїн-адрес. Вони посилаються на статтю 7-B закону Нью-Йорка про особисту власність, яка регулює знахідки. Однак захист слушно вказує: біткоїн-адреси — це не фізичні об'єкти і не юридичні особи, яких можна притягнути до суду як відповідачів. Це, по суті, публічні ідентифікатори в блокчейні.

John Doe 33 заявляє, що позивачі фактично передали поліції USB-накопичувачі із записаними даними блокчейну, що не створює підстави для визнання адрес «знайденим майном». Більше того, він підкреслює, що його псевдонім не має відношення до 33-ї адреси зі списку, а використовується виключно з міркувань безпеки — власники великих криптоактивів ризикують стати жертвами переслідування.

Чому ця справа — червона лінія для індустрії

Голова досліджень Galaxy, Алекс Торн, справедливо зазначив, що поява реального відповідача, який оскаржує позов і має право брати участь у процесі, «повністю змінює стан справи». До цього позивачі діяли проти списку адрес, власники яких мовчали. Якби ніхто не заперечив, вони могли б отримати рішення заочно — небезпечний прецедент.

Біткоїн-юрист Ієн Коен, який подав висновок amicus curiae, підкреслив ключову юридичну проблему: закон про знайдене майно застосовується до фізичних об'єктів, а не до результату сканування публічного блокчейну. «Проста неактивність, якою б довгою вона не була, не є відмовою від власності», — слушно заявив він. Закон Нью-Йорка про залишене майно, змінений у 2022 році для віртуальних валют, передбачає передачу таких активів державному контролеру, а не приватним особам.

Моя оцінка: позов приречений, але урок важливий

За даними Bitbo, близько 3,5 млн BTC не рухалися понад 10 років, а ще 6,6 млн — понад п'ять років. Це не «закинуте» майно, а, швидше за все, втрачені ключі або довгострокові стратегії зберігання (холодні гаманці). Прецедент із Salomon Brothers, який у серпні 2025 року намагався використати OP_RETURN для заявок на «закинуті» адреси, показав, наскільки небезпечними є такі спроби. Якби цей позов пройшов, він створив би юридичний хаос: будь-хто міг би «знайти» чийсь старий гаманець і спробувати його привласнити.

Я переконаний, що суд відхилить ці претензії. Але сам факт їх появи — тривожний сигнал для спільноти. Індустрії потрібне чітке законодавство, яке захищає права власників криптоактивів, а не заохочує мисливців за «закинутими» монетами. Інакше ми ризикуємо отримати хвилю судових позовів, які підірвуть довіру до самої ідеї децентралізованого володіння.