Справа про майже 40 000 неактивних біткоїн-адрес, яке могло створити небезпечний прецедент для всієї індустрії, отримало несподіваний поворот. Псевдонімний відповідач John Doe 33 подав клопотання до Верховного суду штату Нью-Йорк з вимогою повністю відхилити позов. Спочатку позов було подано в березні від імені Noah Doe та двох компаній з Вайомінгу, які стверджують, що знайшли «залишене» майно — близько 3,8 млн BTC, включаючи монети, що приписуються Сатоші Накамото та пов'язані зі зламом Mt. Gox.

Юридична пастка: біткоїн-адреси не є відповідачами

Стратегія позивачів спиралася на статтю 7-B закону Нью-Йорка про особисту власність, стверджуючи, що неактивні гаманці можна вважати залишеним майном. Однак John Doe 33 парирує: біткоїн-адреси — це не юридичні особи. Він також заявляє, що позивачі передали поліції USB-накопичувачі, на які самі записали публічні дані блокчейну, що не є законним виявленням майна. За його словами, псевдонім він використовує виключно з міркувань безпеки, побоюючись переслідування.

Ключовий поворот: поява реального власника

Глава досліджень Galaxy, Алекс Торн, підкреслює, що поява John Doe 33 — власника гаманця на 5000 BTC (близько $300 млн), який не рухався з квітня 2014 року, — кардинально змінює динаміку процесу. «Він вказує на юрисдикційні та законодавчі вади, які позивачам найскладніше обійти», — коментує Торн. Раніше справа розвивалася проти списку адрес, власники яких не виступали, що дозволяло позивачам сподіватися на рішення без повноцінної змагальної позиції.

Неактивність ≠ відмова від власності

За даними Bitbo, близько 3,5 млн BTC не рухалися понад 10 років, а 6,6 млн — понад п'ять років. Біткоїн-юрист Ієн Коен, який подав висновок amicus curiae, наполягає: «Проста неактивність, якою б довгою вона не була, не є відмовою від власності». Він також нагадав, що закон штату Нью-Йорк про залишене майно, змінений у 2022 році для віртуальних валют, наказує передавати такі активи державному контролеру, а не приватним особам.

Аналітика Cryptalist: Цей випадок — не просто юридичний курйоз. Якби позивачі досягли успіху, це створило б небезпечний прецедент, що дозволяє будь-якому «знахіднику» претендувати на давно неактивні монети, включаючи, потенційно, кошти Сатоші. Поява реального власника, готового захищати свої права, — найкращий сценарій для всієї екосистеми, що запобігає юридичному хаосу. Інвесторам варто пам'ятати: тривала неактивність гаманця не дає третім особам жодних прав на ваші кошти.