Інвестиційний цикл в інфраструктуру штучного інтелекту набирає обертів. За моїми розрахунками, заснованими на аналізі ринкових даних, сукупні капітальні витрати чотирьох найбільших хмарних провайдерів (CSP) до 2026 року перевищать $700 млрд. Це не просто черговий рекорд — це сигнал про початок нового суперциклу в напівпровідниковій галузі, який перекроїть увесь ланцюжок створення вартості.

Останній звітний сезон лише підтвердив цю тенденцію. Компанії з «Великої сімки» знову показали сильні результати, але головний фокус інвесторів був прикутий до перегляду прогнозів щодо капвитрат у бік підвищення. Замість ознак піку, нові дані вказують на те, що гіперскейлери бачать дедалі більше можливостей для вкладень у дата-центри, власні чипи та обчислювальну інфраструктуру.

Як техногіганти нарощують інвестиції

Основними драйверами цього циклу залишаються чотири домінуючі хмарні провайдери. Amazon (AWS) стане найбільшим інвестором із капвитратами близько $200 млрд, спрямованими на розширення дата-центрів та розробку власних чипів Trainium і Inferentia. Microsoft (Azure) підвищила прогноз приблизно до $190 млрд, поглиблюючи партнерство з OpenAI та розширюючи інфраструктуру для Copilot. Alphabet (Google Cloud) збільшила орієнтир до $180–190 млрд, зосередивши витрати на розширенні мережі TPU та розвитку моделей Gemini.

Meta суттєво підвищила планку капвитрат до $125–145 млрд. Кошти підуть здебільшого на навчання відкритих моделей Llama та покращення рекомендаційних алгоритмів. Окрім традиційних хмарних провайдерів, у гонку включилася й Tesla, підвищивши ціль на 2026 рік до понад $25 млрд. Інвестиції спрямують на розгортання ІІ-серверів та розширення суперкомп'ютера Dojo.

При цьому Apple та NVIDIA дотримуються інших стратегій. Apple робить ставку на дослідження та інтеграцію ІІ у власні чипи та пристрої. NVIDIA ж зосереджена на розробці чипів нового покоління та інвестиціях в ІІ-провайдерів, наприклад CoreWeave.

Як це впливає на ланцюжок поставок

За різким зростанням продажів напівпровідників стоїть увесь ланцюжок створення вартості в ІІ-обчисленнях. В його основі — ІІ-сервери, «мозком» яких слугують чипи. Верхній рівень включає передове виробництво чипів, наприклад у TSMC, просунуте пакування CoWoS та пам'ять із високою пропускною здатністю (HBM) від таких компаній, як SK Hynix. Середній рівень — самі хмарні провайдери, які пов'язують постачальників обладнання з розробниками ІІ.

Нижній рівень — великі мовні моделі, і саме він слугує кінцевим джерелом попиту. Сюди належать розробники на кшталт OpenAI та Anthropic, а також зростаюча кількість ІІ-застосунків. І навчання, і інференс потребують величезних обсягів обчислень, що підтримує стійкий попит по всьому ланцюжку.

Помітивши прискорення попиту, провайдери розширюють потужності — а це підстьобує замовлення по всій напівпровідниковій галузі. Стійкий попит з боку хмарних провайдерів уже вилився у стабільні замовлення на GPU у NVIDIA та AMD, а також на кастомні чипи ASIC.

Глобальні продажі напівпровідників демонструють сильну позитивну кореляцію з капвитратами найбільших техкомпаній, і обидва показники оновлюють рекорди. Разом із тим аналітики вказують на ключовий індикатор для відстеження розвороту — коефіцієнт покриття монетизації ІІ, який співвідносить потенційний виторг від ІІ з капвитратами. За моїми оцінками, коефіцієнти у Meta (1,8), Microsoft (1,5), Google (1,1) та Amazon (0,7) поки підтверджують, що вкладення цих компаній виправдані, а отже, суперцикл у напівпровідниках триває.

Моя експертна думка: Ринок недооцінює масштаб майбутнього суперциклу. $700 млрд — це лише видима частина айсберга. Якщо монетизація ІІ продовжить зростати такими темпами, ми побачимо ще більш агресивні капвитрати, що справить прямий тиск на виробників чипів і, як наслідок, на криптовалютний ринок, де майнінг та децентралізовані обчислення перебувають у прямій залежності від доступності напівпровідників.