У Верховному суді штату Нью-Йорк розгоряється одна з найгучніших юридичних суперечок в історії криптовалют. Відповідач, який ховається під псевдонімом John Doe 33, подав клопотання про повне відхилення позову, який вимагає передачі прав на 39 069 неактивних біткоїн-адрес. Йдеться про колосальні обсяги — приблизно 3,7–3,8 мільйона BTC, що за поточним курсом перевищує $231 мільярд.

У чому суть претензій?

Позивачі (Noah Doe та дві компанії з Вайомінгу) стверджують, що ці монети є «залишеним майном» згідно зі статтею 7-B закону штату Нью-Йорк. Їхня логіка проста: якщо власник тривалий час не проявляє активності, актив можна вважати безхазяйним і передати тому, хто його знайшов. У списку фігурують адреси, які в публічному просторі пов'язують із самим Сатоші Накамото, а також сумнозвісна адреса 1Feex, асоційована зі зламом біржі Mt. Gox.

Чому захист вважає позов нікчемним?

John Doe 33, який, за даними керівника досліджень Galaxy Алекса Торна, контролює гаманець на 5000 BTC (близько $300 млн), висунув нищівний аргумент. Він заявляє, що позивачі не «знайшли» активи в традиційному юридичному сенсі. Вони просто записали публічні дані з блокчейну на власні USB-накопичувачі та передали їх поліції. Це не є знахідкою фізичного об'єкта. Більше того, за його версією, біткоїн-адреси — це не юридичні особи, і їх не можна залучати як відповідачів.

Алекс Торн справедливо зазначив, що поява реального відповідача з правом голосу повністю змінює динаміку процесу. До цього моменту справа розвивалася проти «списку адрес», чиї власники мовчали. Захист вказує на фундаментальні юрисдикційні та законодавчі вади, які позивачам буде вкрай складно обійти.

Неактивність ≠ відмова від власності

Цей принцип став наріжним каменем позиції захисту. Біткоїн-юрист Ієн Коен, який подав висновок amicus curiae, підкреслив: закон про знайдене майно застосовний до фізичних об'єктів, а не до результату сканування публічного блокчейну. За даними Bitbo, близько 3,5 млн BTC не рухалися понад 10 років. Багато з них — це не втрачені монети, а кошти в холодному зберіганні, які інвестори навмисно не чіпають.

Коен також нагадав, що закон штату Нью-Йорк про залишене майно, змінений у 2022 році для віртуальних валют, наказує передавати такі активи державному контролеру, а не приватним особам. Це створює додатковий юридичний бар'єр для позивачів.

Мій погляд як аналітика: Цей позов — чудовий тест на зрілість криптоюрисдикції. Якщо суд стане на бік позивачів, це створить небезпечний прецедент, який дозволить «приватизувати» давно неактивні, але не втрачені кошти. На щастя, аргументація захисту виглядає набагато переконливішою з точки зору букви закону та здорового глузду. Швидше за все, ми побачимо відхилення позову, що стане важливою перемогою для принципів децентралізації та прав власників приватних ключів.