Гучний судовий процес навколо 39 069 неактивних біткоїн-адрес, які об'єднують близько 3,8 млн BTC, несподівано отримав реального опонента. Псевдонімний відповідач John Doe 33 подав клопотання до Верховного суду штату Нью-Йорк з вимогою повністю відхилити позов. Раніше справа розвивалася в односторонньому порядку — проти списку адрес, власники яких не з'являлися в суді.

Позивачі — Noah Doe та дві вайомінзькі компанії ABC Company і XYZ Company — подали позов 11 березня, стверджуючи, що неактивні гаманці є покинутим майном. Вони посилаються на статтю 7-B закону штату Нью-Йорк про особисту власність, намагаючись отримати права на монети, які, за їхньою версією, були «знайдені» та передані поліції. Однак, як з'ясовується, це не так просто.

Слабкість позиції позивачів

John Doe 33 у своєму клопотанні вказав на фундаментальну юридичну помилку: біткоїн-адреси не є особами або юридичними суб'єктами, яких можна залучити як відповідачів. Більше того, він стверджує, що позивачі фактично передали поліції власні USB-накопичувачі з публічними даними з блокчейну, а не «знайдене» майно. Це не створює підстав для визнання адрес покинутими.

Дослідник з Galaxy, Алекс Торн, прокоментував ситуацію так: «Поява одного власника, який оскаржує позов і має право брати участь у процесі, повністю змінює становище справи. Він вказує саме на ті юрисдикційні та законодавчі недоліки, які позивачам найважче обійти». Сам John Doe 33, за даними Торна, пов'язаний з гаманцем на 5000 BTC, який не переміщувався з квітня 2014 року — близько $300 млн за поточним курсом.

Неактивність ≠ відмова від власності

Цей прецедент піднімає важливе питання для всієї криптоіндустрії. За даними Bitbo, близько 3,5 млн BTC не рухалися понад 10 років, а ще 6,6 млн — понад п'ять років. Такі монети можуть бути втрачені, зберігатися в холодних гаманцях або чекати на спадкоємців. Біткоїн-юрист Ієн Коен, який подав висновок amicus curiae, підкреслив: «Проста неактивність, якою б довгою вона не була, не є відмовою від власності». Він також нагадав, що закон штату Нью-Йорк про залишене майно (змінений у 2022 році для віртуальних валют) передбачає передачу таких активів державному контролеру, а не приватним особам.

Мій аналіз: Цей позов із самого початку виглядав як юридична авантюра, спроба «привласнити» сплячі монети без реальних прав. Поява відповідача, який готовий захищати свої активи, показує всю хиткість позиції позивачів. Якщо суд стане на бік John Doe 33, це створить важливий прецедент, що захищає права власників довгострокових накопичень від подібних спроб експропріації. Індустрія має бути вдячна за такий результат — інакше ми б зіткнулися з хвилею позовів проти кожної «сплячої» адреси.