Найбільші російські банки вступили в активну фазу боротьби за місце на майбутньому крипторинку. Одразу після заяви групи Т-Банку про плани створити перший у Росії цифровий депозитарій для криптовалют, про намір запустити аналогічний сервіс оголосив і ВТБ. Обидва гравці прагнуть першими запропонувати клієнтам легальну купівлю та продаж цифрових активів.
Гонка за статус депозитарію
ВТБ готується працювати як цифровий депозитарій: зберігати, обліковувати та обертати цифрові активи, включаючи криптовалюту. Про це заявив керівник департаменту брокерського обслуговування ВТБ Андрій Яцков. Криптодепозитарій дає банку легальне право зберігати та обліковувати криптоактиви клієнтів, а отже — пропонувати купівлю та продаж криптовалюти безпосередньо у своєму додатку та заробляти на цьому. По суті, це вхідний квиток на майбутній регульований крипторинок: без такого статусу банк просто не зможе працювати з криптою в російському правовому полі.
За словами Яцкова, банк розпочне роботу, щойно врегулюють усі нормативні питання. Основа вже є — ВТБ входить до реєстру операторів, які випускають цифрові фінансові активи (ЦФА).
Раніше про плани зробити перший у Росії криптодепозитарій заявила група Т-Банку. На Фінансовому конгресі ЦБ виконавчий директор «Т-Технологій» В'ячеслав Циганов розкрив подробиці:
- у групи вже є біткоїн-проєкт ЦФА, який включає автоматичний маркетмейкінг;
- система вміє фізично зберігати криптовалюту.
Ліцензію депозитарію Т-Банк розраховує запустити на базі «Атомайз» одразу після старту регулювання, а продавати криптовалюту — через брокера «Т-Інвестиції».
Поспіх пояснюють близькі терміни:
- операції з криптовалютою в Росії можуть стартувати вже в листопаді 2026 року — це допустив перший заступник голови ЦБ Володимир Чистюхін;
- Московська біржа анонсувала криптооперації до кінця року;
- законопроєкт «Про цифрову валюту та цифрові права», який вводить нових учасників ринку — криптообмінники та цифрові депозитарії — пройшов перше читання у квітні.
Окрема ліцензія депозитаріям не потрібна, якщо в них уже є депозитарна.
Проблема часу
При цьому головна затримка — сам законопроєкт, який і робить криптодепозитарії необхідними. Його терміни вже почали переносити: у Мінфіні визнали, що затвердити документ до дедлайну 1 липня не встигли. Перехідний період триватиме до 1 липня 2027 року.
Учасники крипторинку попереджали про перенесення ще раніше. Багато хто налаштований скептично. Засновник платформи Exved Сергій Менделєєв вважає, що текст варто повернути на стадію першого читання та довірити доопрацювання вже новому складу депутатів на осінній сесії. Інакше, на його думку, індустрія ризикує повторити проблеми, з якими раніше зіткнулася легалізація майнінгу.
Думка експерта: Гонка банків за криптодепозитарій — це не просто конкуренція, а сигнал про те, що великий капітал серйозно готується до легалізації. Однак ключовий ризик залишається тим самим: затягування прийняття закону може знецінити всі інфраструктурні інвестиції. Якщо регулювання застрягне на стадії узгоджень, банки ризикують залишитися з готовими, але непрацюючими платформами.