Російський банківський сектор вступає в нову еру. Найбільші гравці ринку, ніби за командою, розпочали гонку за ліцензіями, які дозволять їм легально працювати з цифровими активами. Слідом за амбітною заявою групи Т-Банку про плани створити перший у країні криптодепозитарій, про свої аналогічні наміри офіційно оголосив і ВТБ.
Перший крок до регульованого ринку
Обидва банки прагнуть зайняти стратегічні позиції на майбутньому крипторинку. Суть їхньої ініціативи — отримати статус цифрового депозитарію. Це надасть їм законне право не лише зберігати та обліковувати криптоактиви клієнтів, але й, що найважливіше, пропонувати послуги з їх купівлі та продажу безпосередньо у своїх мобільних додатках.
Як пояснив керівник департаменту брокерського обслуговування ВТБ Андрій Яцков, їхня інфраструктура вже готова. Банк входить до реєстру операторів, що випускають цифрові фінансові активи (ЦФА), і чекає лише на фіналізацію нормативної бази. По суті, отримання статусу криптодепозитарію — це ключ до легального заробітку на комісіях та обслуговуванні нового класу активів у правовому полі Росії.
Т-Банк: готовність номер один
Група Т-Банку, своєю чергою, вже продемонструвала конкретні напрацювання. Виконавчий директор «Т-Технологій» В'ячеслав Циганов розкрив деталі на Фінансовому конгресі ЦБ. У них уже функціонує пілотний біткоїн-проєкт ЦФА з автоматизованим маркетмейкінгом, а система здатна фізично зберігати криптовалюту. Запуск ліцензованого депозитарію планується на базі «Атомайза» одразу після набрання чинності регулюванням, а продаж активів здійснюватиметься через брокера «Т-Інвестиції».
Така поспішність пояснюється чіткими часовими рамками. Перший заступник голови ЦБ Володимир Чистюхін допустив старт операцій із криптовалютою вже у листопаді 2026 року. Московська біржа анонсувала запуск криптооперацій до кінця року, а законопроєкт «Про цифрову валюту та цифрові права», який вводить в обіг криптообмінники та цифрові депозитарії, пройшов перше читання ще у квітні. Окрема ліцензія депозитаріям не потрібна — достатньо мати депозитарну.
Головне гальмо — законодавство
Однак ключова проблема криється в самому законопроєкті, який і робить криптодепозитарії необхідними. Його терміни вже почали зсуватися. У Мінфіні визнали, що не встигають затвердити документ до дедлайну 1 липня, і перехідний період може тривати до 1 липня 2027 року.
Учасники ринку, зокрема засновник платформи Exved Сергій Менделєєв, попереджають, що поточний текст документа сирий. Він пропонує повернути його на стадію першого читання та довірити доопрацювання новому складу депутатів на осінній сесії. В іншому разі індустрія ризикує повторити сумний досвід легалізації майнінгу, який зіткнувся з масою бюрократичних та технічних проблем.
Думка експерта: Гонка Т-Банку та ВТБ за статус криптодепозитарію — це не просто конкуренція, а стратегічний маневр. Вони бачать колосальний потенціал у залученні коштів від заможних клієнтів, які зараз змушені користуватися зарубіжними платформами. Однак успіх усієї витівки залежить не від технологічної готовності банків, а від швидкості та якості роботи законодавців. Поки закон не ухвалять, усі ці амбітні плани залишаться лише гарними презентаціями.