Російський банківський сектор демонструє безпрецедентну активність у підготовці до легалізації криптовалютного ринку. Найбільші гравці, зокрема ВТБ і група Т-банку, оголосили про намір створити власні криптодепозитарії — інфраструктурні одиниці, які стануть ключем до майбутнього регульованого ринку цифрових активів.

ВТБ офіційно заявив про готовність виконувати функції цифрового депозитарію: зберігати, обліковувати та обертати криптовалюти та інші цифрові активи. За словами керівника департаменту брокерського обслуговування банку, робота розпочнеться одразу після врегулювання всіх нормативних питань. Примітно, що ВТБ уже внесений до реєстру операторів, які випускають цифрові фінансові активи (ЦФА), що надає йому певну перевагу.

Однак не варто плутати ЦФА з класичною криптовалютою — це різні інструменти з різним ступенем децентралізації та правовим статусом. Криптодепозитарій же надає банку легальне право зберігати та обліковувати саме криптоактиви клієнтів, а отже — пропонувати їх купівлю та продаж безпосередньо у своєму додатку.

Гонка за статус депозитарію

Раніше про плани запустити перший у Росії криптодепозитарій заявила група Т-банку. Виконавчий директор «Т-Технологій» розкрив деталі: у групи вже є біткоїн-проект ЦФА з автоматичним маркетмейкінгом, а система вміє фізично зберігати криптовалюту. Ліцензію депозитарію Т-банк планує запустити на базі «Атомайз» одразу після старту регулювання, а продавати криптовалюту — через брокера «Т-Інвестиції».

Поспіх пояснюється стислими термінами: операції з криптовалютою в Росії можуть стартувати вже у листопаді 2026 року — таку можливість допустив перший заступник голови ЦБ Володимир Чистюхін. Московська біржа анонсувала криптооперації до кінця року, а законопроект «Про цифрову валюту та цифрові права», який вводить нових учасників ринку — криптообмінники та цифрові депозитарії — пройшов перше читання у квітні.

Цікаво, що окрема ліцензія депозитаріям не потрібна, якщо у них уже є депозитарна. Це суттєво спрощує вхід для банків, які вже мають відповідну інфраструктуру.

Проблема часу

Однак головна затримка — сам законопроект, який і робить криптодепозитарії необхідними. Його терміни вже почали переносити: у Мінфіні визнали, що затвердити документ до дедлайну 1 липня не встигли. Перехідний період триватиме до 1 липня 2027 року.

Учасники ринку попереджали про перенесення ще раніше. Засновник платформи Exved Сергій Менделєєв вважає, що текст варто повернути на стадію першого читання та довірити доопрацювання новому складу депутатів на осінній сесії. Інакше, на його думку, індустрія ризикує повторити проблеми, з якими раніше зіткнулася легалізація майнінгу.

Моя експертна оцінка: Гонка банків за статус криптодепозитарію — це не просто бізнес-ініціатива, а стратегічний хід для зайняття місць на ще не сформованому ринку. Однак поточна невизначеність із законопроектом створює ризик того, що інфраструктура буде готова раніше, ніж з'явиться правова база для її роботи. Інвесторам варто уважно стежити за термінами прийняття закону — саме вони стануть головним каталізатором або гальмом для всього російського крипторинку.