Бюро з боротьби зі злочинними активами Ірландії (CAB) звітувало про чергове успішне вилучення 500 біткоїнів у рамках гучної справи Кліфтона Коллінза. Ці кошти класифіковано як доходи від незаконної діяльності, і вони стали третьою партією, яку вдалося повернути до державної скарбниці.
Нагадаю, що спочатку на 12 гаманцях, пов'язаних із Коллінзом, зберігалося 6000 BTC. Однак тривалий час доступ до них було втрачено через втрату закритих ключів. Перші 500 BTC було вилучено в березні, ще 500 — у травні поточного року. Тепер, завдяки третьому успішному «розкриттю», загальна сума конфіскованих активів досягла 1500 BTC.
Операція проводилася за активної співпраці Європейського центру боротьби з кіберзлочинністю Європолу. Фахівці надали ірландським слідчим «висококваліфіковану технічну інформацію та ресурси для розшифрування», що й дозволило подолати криптографічний захист гаманців.
Історія Коллінза почалася у 2020 році, коли його визнали винним у вирощуванні канабісу в домашніх умовах. Окрім п'ятирічного тюремного терміну, суд постановив конфіскувати всі його криптоактиви. Коллінз почав інвестувати в біткоїн ще у 2011–2012 роках. Частину коштів (близько 89 BTC) він передав особисто, але заявив про втрату кодів доступу до більшості гаманців. За його словами, закриті ключі були заховані в орендованому будинку в чохлі для рибальського приладдя, але зникли після прибирання або обшуку.
Згідно з даними Arkham Intelligence, на адресах із позначкою Clifton Collins досі зберігається приблизно 4500 BTC (~$277 млн за поточним курсом). Це означає, що дев'ять із 12 початкових гаманців залишаються нерозшифрованими. Влада продовжує працювати над відновленням доступу до решти коштів.
Мій аналіз: Цей кейс — яскравий приклад того, як правоохоронні органи поступово нарощують компетенції у сфері криптокриміналістики. Співпраця з Європолом і використання передових методів дешифрування дозволяють повертати активи, які раніше вважалися безповоротно втраченими. Однак сам факт, що Коллінз «втратив» ключі, викликає питання: можливо, він навмисно приховав доступ до коштів, сподіваючись зберегти їх після відбуття терміну. У будь-якому разі, ця справа підкреслює, що анонімність біткоїна не є абсолютною, і державні структури здатні ефективно працювати навіть із найскладнішими криптоактивами.