Ринки та політики дедалі частіше покладають надії на штучний інтелект як на панацею від бюджетних проблем США. Однак свіжий аналіз провідних економістів розвіює цей міф. Навіть за найоптимістичнішого сценарію, ШІ здатен лише тимчасово залатати діри в бюджеті, але не вирішити фундаментальну проблему фіскальної стійкості. Згідно з прогнозами Бюджетного управління Конгресу, за поточної політики державний борг США може сягнути 175% ВВП до 2056 року. ШІ, на жаль, не змінить цю траєкторію кардинально.
Чотири сценарії: від оптимізму до реальності
Експерти змоделювали чотири варіанти розвитку подій на десятирічному горизонті: традиційний шок продуктивності, шок із витісненням працівників, сценарій зі зниженням смертності та зміною витрат на охорону здоров'я, а також комбінований «руйнівний» сценарій. У базовому, «традиційному» варіанті картина здається майже рятівною: первинний дефіцит переходить у профіцит, а річний дефіцит до 2036 року скорочується більш ніж на $2 трлн. Логіка проста: економіка зростає швидше, податкова база розширюється. Але це лише ілюзія.
Чому ефект «з'їдається»
Подальший аналіз показує, що специфічні наслідки впровадження ШІ можуть «з'їсти» більше половини потенційного покращення. Я виділяю п'ять ключових каналів, які тиснуть на бюджет паралельно зі зростанням продуктивності:
- Демографічний зсув: Зниження смертності та зростання тривалості життя збільшують кількість літніх громадян і витрати на соціальні програми.
- Витіснення працівників: Автоматизація підвищує навантаження на трансферти та програми підтримки доходів.
- Гонка озброєнь: Можлива ШІ-гонка озброєнь здатна прискорити оборонні витрати.
- Зсув податкової бази: Перехід від праці до капіталу знижує середню податкову ставку, оскільки доходи від капіталу оподатковуються інакше.
- Зростання вартості запозичень: Збільшення нейтральної ставки робить обслуговування боргу дорожчим.
У підсумку, чистий фіскальний ефект виявляється значно слабшим, ніж приріст ВВП. Ілон Маск раніше називав ШІ та робототехніку майже єдиним способом вирішення боргової кризи. Однак дані дослідження показують, що одного прискорення продуктивності недостатньо, якщо разом із ним зростають супутні зобов'язання. Згідно з даними CEPR, розрахунковий приріст продуктивності праці, пов'язаний із ШІ, становив близько 0,6% у 2025 році і може сягнути 1,8% у 2026 році. Цього явно замало.
Що це означає для ринків та криптовалют
Якщо ШІ прискорює зростання, але одночасно підвищує нейтральну ставку, вартість грошей у США може залишатися високою довше, ніж очікують інвестори. Це безпосередньо впливає на дохідність казначейських облігацій та витрати на обслуговування держборгу. Для біткоїна та інших ризикових активів такий сценарій означає подвійну залежність: від ШІ-оптимізму та від ціни ліквідності. При зростанні дохідності інвестори часто скорочують позиції у волатильних активах, а доларові інструменти з фіксованою дохідністю стають привабливішими.
Окремо варто відзначити стейблкоїни. Їхні емітенти — великі власники короткострокових казначейських паперів США. Траєкторія держборгу, ставок та попиту на трежеріс критично важлива не лише для традиційних ринків, а й для всієї криптоінфраструктури. Інвестиційний бум навколо ШІ, який підтримав світову економіку у 2025 році, сам стає джерелом макрофінансових ризиків. Ринкам варто готуватися до того, що «легких грошей» від штучного інтелекту не буде.