Розмови про те, що штучний інтелект стане панацеєю для американського державного боргу, — не більше ніж небезпечна ілюзія. Навіть у найоптимістичніших сценаріях прискорення продуктивності за рахунок ШІ здатне лише частково скоротити фіскальний розрив, але не усунути його. До такого висновку приходять авторитетні економісти, чиє дослідження я детально проаналізував.

Згідно з базовим прогнозом Бюджетного управління Конгресу США, за поточного законодавства держборг країни може злетіти до 175% ВВП до 2056 року. На цьому тлі тема ШІ як «рятувального кола» виглядає особливо привабливо, але реальність складніша.

Чотири сценарії: від оптимізму до розчарування

Дослідники розглянули чотири сценарії на 10-річному горизонті: традиційний шок продуктивності, шок із витісненням працівників, сценарій зі зниженням смертності та зміною витрат на охорону здоров’я, а також комбінований «руйнівний» сценарій.

У базовому, «традиційному» сценарії картина виглядає майже рятівною: первинний дефіцит переходить у профіцит, річний дефіцит до 2036 року скорочується більш ніж на $2 трлн, а дефіцит до ВВП знижується майже на 5 відсоткових пунктів. Логіка проста: економіка зростає швидше, податкова база розширюється, бюджет отримує більше доходів.

Однак далі модель починає «з’їдати» ефект. Автори оцінюють, що ШІ-специфічні наслідки можуть забрати більше половини потенційного покращення.

П’ять каналів тиску на бюджет

Чому ефект скорочується? Дослідники виділили п’ять ключових каналів, які чинять тиск на бюджет паралельно зі зростанням продуктивності:

  1. Зниження смертності та зростання тривалості життя — збільшують кількість літніх громадян і витрати на вікові соціальні програми.
  2. Витіснення працівників з ринку праці — підвищує навантаження на трансферти та програми підтримки доходів.
  3. Можлива ШІ-гонка озброєнь — здатна прискорити оборонні витрати.
  4. Зсув податкової бази від праці до капіталу — знижує середню податкову ставку, оскільки доходи від капіталу оподатковуються інакше, ніж трудові доходи.
  5. Зростання нейтральної ставки — робить запозичення дорожчими та збільшує витрати на обслуговування боргу.

У результаті дослідники не розглядають штучний інтелект як самостійне вирішення боргової проблеми США: приріст випуску може бути сильним, але чистий фіскальний ефект виявляється помітно слабшим.

Чому це важливо для ринків

Якщо ШІ прискорює зростання, але одночасно підвищує нейтральну ставку, вартість грошей у США може залишатися вищою протягом тривалішого періоду, ніж очікують інвестори. Це впливає на дохідність трежеріс і витрати на обслуговування держборгу: чим дорожчими є запозичення, тим сильніший тиск на бюджет і тим вища чутливість ринків до аукціонів казначейських облігацій, інфляції та сигналів ФРС.

Для біткоїна та інших ризикових активів такий сценарій означає залежність не лише від ШІ-оптимізму та притоку капіталу в технологічний сектор, але й від ціни ліквідності. При зростанні дохідності інвестори частіше скорочують позиції у волатильних активах, а доларові інструменти з фіксованою дохідністю стають конкурентнішими.

Окремий канал пов’язаний зі стейблкоїнами. Їхні емітенти залишаються великими тримачами короткострокових казначейських паперів США, тому траєкторія держборгу, ставок і попиту на трежеріс важлива не лише для традиційних ринків, але й для криптоінфраструктури.

Мій висновок: Ринок надто романтизує ШІ як універсальний інструмент вирішення макроекономічних проблем. У реальності фіскальна математика США набагато жорсткіша, і навіть технологічний прорив не скасовує фундаментальних структурних дисбалансів. Інвесторам варто враховувати, що боргова проблема залишиться ключовим драйвером волатильності на довгі роки, незалежно від темпів впровадження ШІ.