Прискорення продуктивності праці завдяки впровадженню штучного інтелекту здатне тимчасово скоротити дефіцит бюджету США, але навіть у найоптимістичніших сценаріях воно не вирішує фундаментальної проблеми фіскальної стійкості. До такого висновку дійшли дослідники, проаналізувавши довгострокові наслідки ІІ-буму для державних фінансів.

Згідно з поточними прогнозами, за чинного законодавства держборг США може досягти 175% ВВП до 2056 року. Модель, побудована експертами, розглядає чотири сценарії на 10-річному горизонті: традиційний шок продуктивності, шок із витісненням працівників, сценарій зі зниженням смертності та зміною витрат на охорону здоров'я, а також комбінований руйнівний сценарій.

Оптимізм, який швидко тане

У базовому, «традиційному» сценарії картина виглядає майже рятівною: первинний дефіцит переходить у профіцит, річний дефіцит до 2036 року скорочується більш ніж на $2 трлн, а дефіцит до ВВП знижується майже на 5 відсоткових пунктів. Логіка проста: економіка зростає швидше, податкова база розширюється, бюджет отримує більше доходів.

Однак далі модель починає «з'їдати» цей ефект. ІІ-специфічні наслідки можуть забрати більше половини потенційного покращення. Дослідники виділили п'ять ключових каналів, які чинять тиск на бюджет паралельно зі зростанням продуктивності:

  • Зниження смертності та збільшення тривалості життя підвищують кількість літніх громадян і витрати на вікові соціальні програми.
  • Витіснення працівників з ринку праці збільшує навантаження на трансферти та програми підтримки доходів.
  • Можлива ІІ-гонка озброєнь здатна прискорити оборонні витрати.
  • Зсув податкової бази від праці до капіталу знижує середню податкову ставку.
  • Зростання нейтральної ставки робить запозичення дорожчими та збільшує витрати на обслуговування боргу.

У результаті штучний інтелект не розглядається як самостійне вирішення боргової проблеми США. Приріст випуску може бути сильним, але чистий фіскальний ефект виявляється помітно слабшим. Раніше Ілон Маск називав масштабне впровадження ІІ та робототехніки майже єдиним способом вирішити боргову кризу, але дані дослідження показують, що одного прискорення продуктивності недостатньо.

Наслідки для ринків та криптоінфраструктури

Якщо ІІ прискорює зростання, але одночасно підвищує нейтральну ставку, вартість грошей у США може залишатися вищою протягом тривалішого періоду, ніж очікують інвестори. Це впливає на дохідність трежеріс та витрати на обслуговування держборгу: чим дорожчими є запозичення, тим сильніший тиск на бюджет і тим вища чутливість ринків до аукціонів казначейських облігацій, інфляції та сигналів ФРС.

Для біткоїна та інших ризикових активів такий сценарій означає залежність не лише від ІІ-оптимізму та притоку капіталу в технологічний сектор, а й від ціни ліквідності. При зростанні дохідностей інвестори частіше скорочують позиції у волатильних активах, а доларові інструменти з фіксованою дохідністю стають конкурентнішими.

Окремий канал пов'язаний зі стейблкоїнами. Їхні емітенти залишаються великими власниками короткострокових казначейських паперів США, тому траєкторія держборгу, ставок та попиту на трежеріс важлива не лише для традиційних ринків, а й для криптоінфраструктури.

Мій коментар: Дослідження підтверджує те, про що я попереджав раніше: технологічний оптимізм не повинен затьмарювати макроекономічні реалії. ІІ — це інструмент, а не панацея. Для ринку криптовалют це означає, що довгострокові ставки залишаться високими, що стримуватиме апетит до ризику. Стейблкоїни, прив'язані до долара, можуть стати більш вразливими в умовах фіскального стресу, тому диверсифікація в децентралізовані активи стає не просто стратегією, а необхідністю.