Останнім часом дедалі частіше лунають голоси про те, що штучний інтелект стане економічним рятівником, який вирішить проблему зростаючого державного боргу США. Однак мій аналіз, заснований на свіжих даних, показує, що це небезпечна омана. Навіть у найоптимістичніших сценаріях ШІ здатен лише сповільнити, але не зупинити фіскальну кризу.

Згідно з останніми прогнозами, за чинного законодавства державний борг США може сягнути 175% ВВП до 2056 року. Штучний інтелект, безсумнівно, прискорює продуктивність — це факт. У базовому сценарії, де ми спостерігаємо традиційний шок продуктивності, картина виглядає обнадійливо: первинний дефіцит переходить у профіцит, а річний дефіцит до 2036 року скорочується більш ніж на $2 трлн. Логіка проста: економіка зростає швидше, податкова база розширюється, і бюджет отримує більше доходів.

Чому ефект ШІ «з'їдається»

Але тут і криється ключовий нюанс. Більш детальне моделювання показує, що специфічні наслідки впровадження ШІ «з'їдають» понад половину потенційного покращення. Я виділяю п'ять основних каналів тиску на бюджет, які йдуть пліч-о-пліч зі зростанням продуктивності:

  1. Демографічний зсув: Зниження смертності та збільшення тривалості життя автоматично збільшують кількість літніх громадян і, відповідно, витрати на соціальні програми.
  2. Витіснення працівників: Автоматизація та ШІ витісняють людей з ринку праці, збільшуючи навантаження на трансферти та допомогу з безробіття.
  3. Гонка озброєнь: Можлива ШІ-гонка озброєнь між наддержавами неминуче прискорить зростання оборонних витрат.
  4. Податковий зсув: Зміщення податкової бази від праці до капіталу знижує середню податкову ставку, оскільки доходи від капіталу оподатковуються інакше.
  5. Дорогі запозичення: Зростання нейтральної процентної ставки робить обслуговування боргу значно дорожчим.

У результаті чистий фіскальний ефект від впровадження ШІ виявляється значно слабшим, ніж припускають ентузіасти. Ілон Маск, наприклад, називав ШІ та робототехніку єдиним способом вирішити боргову кризу. Однак реальність складніша: одного прискорення продуктивності недостатньо, якщо разом із ним зростають супутні зобов'язання.

Що це означає для ринку та криптовалют

Для фінансових ринків цей висновок має критичне значення. Якщо ШІ прискорює зростання, але одночасно підвищує нейтральну ставку, вартість грошей у США залишиться високою довше, ніж очікують інвестори. Це безпосередньо впливає на дохідність казначейських облігацій (трежеріс) та витрати на обслуговування боргу. Чим дорожчі запозичення, тим сильніший тиск на бюджет і тим вища чутливість ринків до аукціонів Мінфіну США.

Для біткоїна та інших ризикових активів це означає, що їхня динаміка залежатиме не лише від ШІ-оптимізму, а й від вартості ліквідності. При зростанні дохідностей трежеріс інвестори, як правило, скорочують позиції у волатильних активах, а доларові інструменти з фіксованою дохідністю стають привабливішими. Окремо варто відзначити ринок стейблкоїнів: їхні емітенти є великими тримачами короткострокових казначейських паперів, тому траєкторія держборгу та ставок безпосередньо впливає на всю криптоінфраструктуру.

Мій висновок: ШІ — це потужний інструмент, але не чарівна паличка. Інвесторам, особливо у криптосфері, варто готуватися до сценарію, де «дорогі гроші» та фіскальний тиск стануть довгостроковим трендом, а не тимчасовим явищем. Ринок уже почав переоцінювати цей ризик, і ігнорувати його більше не можна.