Прискорення продуктивності за рахунок впровадження штучного інтелекту справді здатне позитивно вплинути на бюджет США, скоротивши дефіцит. Однак, як показують мої розрахунки та аналіз даних, навіть у найоптимістичніших сценаріях ШІ не стане панацеєю від зростаючого державного боргу. Згідно з прогнозами Бюджетного управління Конгресу, за поточного законодавства держборг може сягнути 175% ВВП до 2056 року, і технології тут — лише один із факторів.

Чотири сценарії: від оптимізму до реальності

Я розглянув чотири можливі сценарії розвитку подій на десятирічному горизонті: традиційний шок продуктивності; шок із витісненням працівників; сценарій, що враховує зниження смертності та зростання витрат на охорону здоров'я; і комбінований, найбільш руйнівний варіант. У базовому, «традиційному» сценарії картина виглядає обнадійливою: первинний дефіцит переходить у профіцит, а річний дефіцит до 2036 року скорочується більш ніж на 2 трильйони доларів. Логіка проста — зростання економіки розширює податкову базу.

Однак далі модель починає «з'їдати» цей ефект. Специфічні наслідки впровадження ШІ, такі як автоматизація робочих місць і зміна структури зайнятості, можуть забрати більше половини потенційного покращення. Це ключовий момент, який багато хто випускає з уваги.

П'ять факторів тиску на бюджет

Я виділив п'ять основних каналів, які чинять тиск на бюджет паралельно зі зростанням продуктивності:

  1. Зниження смертності та збільшення тривалості життя ведуть до зростання кількості літніх громадян і витрат на соціальні програми.
  2. Витіснення працівників з ринку праці збільшує навантаження на трансферти та допомоги.
  3. Можлива гонка озброєнь у сфері ШІ може прискорити оборонні витрати.
  4. Зсув податкової бази від праці до капіталу знижує середню податкову ставку, оскільки доходи від капіталу оподатковуються інакше.
  5. Зростання нейтральної ставки робить запозичення дорожчими, збільшуючи витрати на обслуговування боргу.

У результаті чистий фіскальний ефект від впровадження ШІ виявляється значно слабшим, ніж очікувалося. Ілон Маск раніше називав масштабне впровадження ШІ та робототехніки єдиним способом вирішити боргову кризу, але мій аналіз показує, що одного прискорення продуктивності недостатньо, якщо одночасно зростають супутні зобов'язання.

Наслідки для ринків та криптоінфраструктури

Якщо ШІ прискорює зростання, але одночасно підвищує нейтральну ставку, вартість грошей у США може залишатися високою довше, ніж очікують інвестори. Це безпосередньо впливає на дохідність казначейських облігацій та витрати на обслуговування боргу. Для біткоїна та інших ризикових активів такий сценарій означає подвійну залежність: від ШІ-оптимізму та від ціни ліквідності. При зростанні дохідності інвестори часто скорочують позиції у волатильних активах, а доларові інструменти з фіксованою дохідністю стають привабливішими.

Окремо варто відзначити стейблкоїни. Їхні емітенти залишаються великими тримачами короткострокових казначейських паперів США, тому траєкторія держборгу, ставок та попиту на трежеріс критична не лише для традиційних ринків, але й для всієї криптоінфраструктури. Як аналітик, я вважаю, що ринок недооцінює цей макроекономічний ризик, який може стати тригером для корекції у 2026-2027 роках.