Зростання продуктивності, підштовхнуте впровадженням штучного інтелекту, справді здатне тимчасово скоротити дефіцит бюджету США. Однак, як показують розрахунки, навіть за найоптимістичніших сценаріїв ШІ не стане панацеєю для фіскальної стійкості країни. Згідно з прогнозами Бюджетного управління Конгресу, за нинішньої законодавчої бази державний борг США може досягти 175% ВВП до 2056 року.
Що показала модель
Дослідники розглянули чотири сценарії на десятирічному горизонті: традиційний шок продуктивності, шок із витісненням працівників, сценарій зі зниженням смертності та зміною витрат на охорону здоров'я, а також комбінований «руйнівний» сценарій. У базовому, традиційному варіанті картина виглядає обнадійливо: первинний дефіцит переходить у профіцит, річний дефіцит до 2036 року скорочується більш ніж на 2 трильйони доларів, а відношення дефіциту до ВВП падає майже на 5 відсоткових пунктів. Логіка проста: економіка зростає швидше, податкова база розширюється, бюджет отримує більше доходів.
Але далі модель починає «з'їдати» цей ефект. Оцінки показують, що специфічні наслідки ШІ можуть звести нанівець більше половини потенційного покращення.
Чому ефект скорочується
Виділено п'ять ключових каналів, які тиснуть на бюджет паралельно зі зростанням продуктивності:
- Зниження смертності та зростання тривалості життя збільшують кількість літніх громадян і витрати на вікові соціальні програми.
- Витіснення працівників з ринку праці підвищує навантаження на трансферти та програми підтримки доходів.
- Можлива гонка ШІ-озброєнь здатна прискорити оборонні витрати.
- Зсув податкової бази від праці до капіталу знижує середню податкову ставку, оскільки доходи від капіталу оподатковуються інакше, ніж трудові доходи.
- Зростання нейтральної ставки робить запозичення дорожчими та збільшує витрати на обслуговування боргу.
У підсумку штучний інтелект не розглядається як самостійне вирішення боргової проблеми США: приріст випуску може бути сильним, але чистий фіскальний ефект виявляється помітно слабшим.
Чому це важливо для ринків
Якщо ШІ прискорює зростання, але одночасно підвищує нейтральну ставку, вартість грошей у США може залишатися вищою протягом тривалішого періоду, ніж очікують інвестори. Це впливає на дохідність казначейських облігацій та витрати на обслуговування держборгу: чим дорожчими є запозичення, тим сильніший тиск на бюджет і тим вища чутливість ринків до аукціонів трежеріс, інфляції та сигналів ФРС.
Для біткоїна та інших ризикових активів такий сценарій означає залежність не лише від ШІ-оптимізму та притоку капіталу в технологічний сектор, а й від ціни ліквідності. При зростанні дохідностей інвестори частіше скорочують позиції у волатильних активах, а доларові інструменти з фіксованою дохідністю стають конкурентнішими. Окремий канал пов'язаний зі стейблкоїнами: їхні емітенти залишаються великими власниками короткострокових казначейських паперів США, тому траєкторія держборгу, ставок і попиту на трежеріс важлива не лише для традиційних ринків, а й для криптоінфраструктури.
Моя експертиза підказує: ринок недооцінює ймовірність того, що «ШІ-бум» призведе до структурно вищих ставок і, як наслідок, до підвищеної волатильності в криптоактивах. Інвесторам варто готуватися до сценарію, де технологічний оптимізм стикається з фіскальною реальністю, а не до безхмарного ралі.