Алекс Карп, генеральний директор Palantir, у нещодавньому виступі на національному телебаченні обрушився з жорсткою критикою на провідні компанії у сфері штучного інтелекту — OpenAI та Anthropic. За дві хвилини він фактично звинуватив їх у тому, що їхня бізнес-модель ґрунтується на «крадіжці» інтелектуальної власності у корпорацій зі списку Fortune 500 під виглядом підписки.
У чому суть претензій?
Ключовий удар Карп завдав по моделі ціноутворення, заснованій на токенах. Він поставив резонне запитання: якщо продукт настільки цінний, що здатен принести клієнту мільярд доларів, чому б не взяти за це 30% від результату? Навіщо брати плату за токени, якщо цінність така велика?
За логікою Карпа, якби моделі OpenAI та Anthropic дійсно давали заявлений приріст продуктивності, лабораторії брали б частку в капіталі або прибутку. Натомість вони продають доступ по мільйону токенів. Оплата за токени — це, по суті, визнання того, що продукт не здатен давати надійну цінність у масштабі. Якби він це робив, його б оцінювали саме за нею, а не за обсягом обчислень.
Карп пішов далі й назвав всю схему «податком на багатство, який не допомагає бідним, а лише карає». На його думку, американський бізнес передає альфу своїх операцій — робочі процеси, дані клієнтів, стратегічні нотатки — прямо в конвеєри навчання кількох лабораторій.
Механізм, про який попереджає Карп
Ключовий тезис Карпа в тому, що після перенавчання перевага клієнта перетворюється на новий корпоративний продукт, який продають його ж конкурентам. Компанія, що прогоняє конфіденційні документи через модель, потенційно вчить її тому, як її саму замінити.
Саме тому Карп використовує слово «крадіжка»: постачальник отримує і плату за токени, і накопичувані відомості про бізнес клієнта. Глава Palantir пояснює цим, чому керівники в люті в приватних розмовах, але мовчать публічно.
Це піднімає фундаментальне питання: за що насправді платять корпорації — за обчислення чи за цінність? Відповідь безпосередньо зачіпає оцінки всієї галузі. Якщо позиція, описана Карпом, відображає реальні настрої великого бізнесу, це ставить під сумнів стійкість підписної моделі провідних ІІ-компаній.
Моя експертна думка: Критика Карпа — це не просто емоційний випад, а точне влучання в найболючішу точку поточної парадигми монетизації ІІ. Ринок поки оцінює лабораторії за потенціалом, але якщо корпоративні клієнти почнуть масово переглядати умови, ми побачимо серйозну корекцію в оцінках усього сектора. Це питання часу, а не ймовірності.