Алекс Карп, генеральний директор Palantir, виступив із різкою критикою на адресу провідних лабораторій штучного інтелекту, OpenAI та Anthropic. У своїй нещодавній публічній заяві, яка тривала лише дві хвилини, він фактично звинуватив ці компанії в експлуатації корпоративних клієнтів під виглядом підпискової моделі.

Карп стверджує, що керівники найбільших корпорацій зі списку Fortune 500 перебувають у люті. Суть його претензії проста й нищівна: компанії платять за токени, які не створюють реальної цінності. За його словами, ці лабораторії «крадуть ваги та альфу» його бізнесу.

У чому суть претензій?

Ключовий удар Карп завдав по моделі ціноутворення. Він поставив риторичне запитання: якщо продукт настільки цінний, що здатен принести клієнту мільярд доларів, чому б не взяти за це 30% від результату? Навіщо брати плату за токени, якщо цінність така велика?

За логікою Карпа, якби моделі OpenAI та Anthropic справді забезпечували заявлений приріст продуктивності, лабораторії брали б частку в капіталі або прибутку. Натомість вони продають доступ по мільйону токенів. Карп заявив: оплата за токени — це по суті визнання того, що продукт не здатен давати надійну цінність у масштабі. Якби він це робив, його оцінювали б саме за нею, а не за обсягом обчислень.

Карп пішов далі й назвав усю схему «податком на багатство, який не допомагає бідним, а лише карає». На думку голови Palantir, американський бізнес передає альфу своїх операцій — робочі процеси, дані клієнтів, стратегічні нотатки — прямо в конвеєри навчання кількох лабораторій.

Механізм, про який попереджає Карп

Ключовий тезис Карпа полягає в тому, що після перенавчання перевага клієнта перетворюється на новий корпоративний продукт, який продають його ж конкурентам. Компанія, що пропускає конфіденційні документи через модель, потенційно вчить її тому, як її саму замінити.

Саме тому Карп використовує слово «крадіжка»: постачальник отримує і плату за токени, і накопичувані відомості про бізнес клієнта. Голова Palantir пояснює цим, чому керівники лютують у приватних бесідах, але мовчать публічно.

Дослідник під псевдонімом Рікардо підкреслив, що «ніхто не хоче опинитися тим гендиректором, який відкрито виступив проти лабораторій, а потім виявив, що його наступний конкурент побудований на його ж витіклих процесах». Автор пов'язує це зі ставкою всієї галузі на одне припущення.

Припущення полягає в тому, що передові лабораторії створюють стійку та захищену цінність, яка виправдовує нескінченні витрати на обчислення. Однак, як вважає Рікардо, Карп фактично заявив, що клієнти в це більше не вірять.

За словами автора, корпорації вважають, що їх оподатковують без вигоди, спостерігають за ними без згоди та копіюють без права на захист. У момент, коли підприємства перестануть вірити в базове припущення, вся конструкція оцінок галузі, на думку Рікардо, «захитається».

Якщо позиція, описана Карпом, відображає реальні настрої великого бізнесу, це ставить під сумнів стійкість підпискової моделі провідних ІІ-компаній. Саме тому суперечка про те, за що насправді платять корпорації — за обчислення чи за цінність, — безпосередньо впливає на оцінки всієї галузі.

Мій аналіз: Це не просто критика, а сигнал тривоги для всього ринку ІІ. Якщо такі гіганти, як Palantir, відкрито ставлять під сумнів бізнес-модель OpenAI та Anthropic, це може спровокувати масовий відтік корпоративних клієнтів. У довгостроковій перспективі, якщо не буде знайдено модель, засновану на частці від результату, а не на споживанні токенів, ми можемо побачити переоцінку вартості всього сектору генеративного ІІ. Інвесторам варто уважно стежити за тим, як лабораторії відреагують на цей виклик.