Перші операції з криптовалютами в рамках нового російського регулювання можуть розпочатися вже в листопаді 2026 року — нормативні акти планується підготувати до жовтня та направити до Мін'юсту. Паралельно регулятор веде щільний діалог із криптокомпаніями Білорусі, щоб зберегти росіянам доступ до їхньої інфраструктури та спростити білоруським гравцям вихід на ринок РФ.

Про це на Фінансовому конгресі Банку Росії в Санкт-Петербурзі заявив перший заступник голови ЦБ Володимир Чистюхін. Нові орієнтири з'явилися на тлі перенесення термінів ухвалення базового законопроєкту про цифрову валюту, який не встигли затвердити до 1 липня.

Акти підуть до Мін'юсту до жовтня

За словами Володимира Чистюхіна, робота над стандартами для крипторинку вже триває. Регулятор розраховує завершити підготовку документів до жовтня та передати їх на розгляд до Міністерства юстиції.

«Якщо все піде за планом, тоді десь до листопада, початку листопада все це може вже бути прийнято, опубліковано, і на основі цього можна буде починати операції», — сказав перший заступник голови ЦБ.

Він додав, що обсяг нормативної документації буде значним, і висловив сподівання, що Мін'юст «не злякається» перед кількістю актів, які доведеться переглянути.

Названі терміни загалом вкладаються в попередній орієнтир регулятора. Ще в лютому директор департаменту стратегічного розвитку фінансового ринку ЦБ Катерина Лозгачова допускала, що перші легальні угоди з криптовалютами відбудуться до кінця 2026 року — за умови ухвалення профільного закону.

Володимир Чистюхін також відзначив інтерес учасників ринку: низка компаній уже окреслює плани щодо роботи в окремих сегментах криптоіндустрії. Відкритим, за його словами, залишається лише питання їхньої внутрішньої готовності. При цьому «з огляду на відчуття деякої ласої принади» багато хто, як очікує заступник голови ЦБ, буде повноцінно працювати над виходом на ринок.

ЦБ домовляється з криптокомпаніями Білорусі

У кулуарах конгресу Володимир Чистюхін розповів журналістам про взаємодію з білоруською стороною. У республіки вже діє власне крипторегулювання, і багато російських учасників користуються її інфраструктурою та інструментами.

«Ми будемо домовлятися з ними персонально, щоб, з одного боку, ми зберегли ті можливості, які маємо щодо використання їхнього ринку, і щоб вони мали максимально зрозумілі та прості правила для входу на наш ринок», — пояснив він.

Таким чином, регулятор розраховує вибудувати двосторонню схему: росіяни не втратять доступ до білоруських майданчиків, а компанії з сусідньої країни отримають прозорі умови для легального входу в російський периметр.

Не все так просто

Однак життєздатність «білоруської» конструкції викликає питання. Білорусь, як і Росія, потрапила під криптовалютну частину 20-го пакету санкцій ЄС, що набрав чинності 24 травня. Транзакції, пов'язані з російськими та білоруськими сервісами, AML-платформи тепер виділяють в окрему категорію ризиків, за якою закордонні біржі та банки налаштовують автоматичні сповіщення.

Прецедент уже є: сервіс блокчейн-аналітики Crystal позначив білоруську криптобіржу WhiteBird санкційним ярликом. У таких умовах залишається незрозумілим, як саме білоруська інфраструктура допоможе російським користувачам зберегти зв'язок із глобальним ринком — обидві юрисдикції для міжнародного комплаєнсу перебувають в одній санкційній зоні.

Санкції також провокують міжнародні криптокомпанії відмовлятися від роботи з росіянами. Так, наприклад, через зв'язки з РФ під санкціями Великобританії опинилася одна з найбільших криптобірж HTX.

Закон про криптовалюту не встигли ухвалити до 1 липня

Раніше стало відомо, що базовий законопроєкт №1194918-8 «Про цифрову валюту та цифрові права», ухвалений у першому читанні 21 квітня, не затвердять до наміченого дедлайну 1 липня. Перенесення термінів у кулуарах ПМЮФ-2026 підтвердив директор департаменту фінансової політики Мінфіну Олексій Яковлєв. За його словами, документ загалом готовий: найближчим часом його розгляне профільний комітет Держдуми, потім відбудеться друге читання.

Документ закладає юридичні рамки обігу цифрових активів: фізичні та юридичні особи зможуть офіційно купувати криптовалюту, але лише через сертифікованих посередників — обмінні сервіси з реєстру ЦБ, ліцензованих брокерів та довірчих керуючих. Оплата товарів і послуг токенами всередині країни залишиться під забороною. Спочатку регулятор розраховував запустити нові правила з 1 липня, підготувати підзаконні акти в третьому кварталі та провести перші легальні угоди до кінця року.

У криптоспільноті про перенесення заговорили раніше офіційних заяв. Засновник платформи Exved Сергій Менделєєв 22 червня повідомив, що обговорення ініціативи кулуарно прибрали з плану роботи парламентського комітету напередодні запланованого засідання. На його думку, текст доцільно повернути на стадію першого читання та довірити доопрацювання новому складу депутатів в осінню сесію — інакше індустрія зіткнеться з тими ж проблемами, що й при легалізації майнінгу. Сергій Менделєєв також зазначав, що автори законопроєкту проігнорували пропозиції досвідчених представників криптоіндустрії.

Аналітика Cryptalist: Перенесення термінів та акцент на білоруську інфраструктуру — це прагматичний, але ризикований крок. З одного боку, ЦБ демонструє гнучкість, намагаючись зберегти для росіян доступ до ліквідності через дружню юрисдикцію. З іншого — санкційний тиск на Білорусь зростає, і будь-який майданчик, що працює з РФ, автоматично потрапляє в зону підвищеного комплаєнс-ризику. Це може серйозно обмежити ефективність такої моделі, особливо якщо глобальні біржі почнуть блокувати транзакції, пов'язані з білоруськими сервісами. Ринку варто готуватися до того, що «білоруський міст» може виявитися не таким надійним, як хотілося б.