Міністерство фінансів США, а саме його підрозділ OFAC, завдало чергового масованого удару по криптовалютній інфраструктурі терористичних угруповань. З 1 липня 2026 року набуває чинності оновлений санкційний список, до якого включено 134 криптогаманці, пов'язаних з відгалуженням «Ісламської держави» — угрупованням «ІДІЛ-Хорасан» (організація визнана терористичною та заборонена в Росії). Це не просто формальність, а чіткий сигнал ринку: цифрові активи більше не є анонімною гаванню для злочинців.
Аналіз, проведений з використанням блокчейн-аналітики, показує цікавий розподіл: із 134 адрес переважна більшість — 131 — знаходяться в мережі TRON (TRX), і лише 3 — у мережі Monero (XMR). Компанія Tether вже оперативно заморозила баланси на всіх адресах у TRON, що демонструє ефективність взаємодії регуляторів та емітентів стейблкоїнів. Вибір TRON не випадковий: низькі комісії та висока швидкість транзакцій роблять цю мережу привабливою для масових мікропереказів, які історично використовувалися для збору пожертв.
Механізм збору коштів та географія загрози
Угруповання ІДІЛ-Х, що діє в Афганістані, Пакистані та країнах Центральної Азії, використовує своє медіа-крило al-Azaim Media Foundation для проведення донат-кампаній через месенджери та спеціалізовані сайти. Згідно з даними ончейн-аналізу, з 2023 року ці гаманці прийняли понад $1,4 млн та відправили понад $880 тис. Частина коштів спрямовувалася на сирійські обмінники, які слугували каналами відмивання та обготівковування. Розмір окремих пожертв залишався скромним, що вказує на масовий, а не елітарний характер фінансування.
Примітно, що OFAC запровадило санкції не лише проти адрес, але й проти фізичних осіб, пов'язаних із бразильським злочинним угрупованням PCC (Primeiro Comando da Capital). Ця організація, за даними відомства, відмила понад $30 млн нелегальних доходів через криптовалюти, використовуючи їх для репатріації коштів до Бразилії. Це вже третій захід проти PCC, що підкреслює системний характер боротьби з криптовідмиванням.
Думка експерта: Цей крок — важливий прецедент, який демонструє, що навіть мережі з підвищеною анонімністю, такі як Monero, не є невразливими для правоохоронних органів. Для криптобірж та фінансових організацій це сигнал до негайного оновлення процедур санкційного скринінгу. Ринок має усвідомити: прозорість блокчейну — це не слабкість, а інструмент, який за правильного підходу може стати найпотужнішою зброєю проти фінансування тероризму.