Банк Росії нарешті окреслив конкретні часові рамки для запуску легального обігу цифрових валют у країні. Згідно із заявою першого заступника голови ЦБ Володимира Чистюхіна, зробленою на Фінансовому конгресі в Санкт-Петербурзі, нормативна база для крипторинку може бути повністю готова до листопада цього року. Однак, як це часто буває з регуляторними ініціативами, диявол криється в деталях.

Дорожня карта: від підзаконних актів до перших угод

Ключовий момент — підготовка великого пакету підзаконних актів. За словами Чистюхіна, робота над ними ведеться активно, і до жовтня документи планується передати на реєстрацію до Міністерства юстиції. Оптимістичний сценарій передбачає, що весь процес — від затвердження до публікації — завершиться на початок листопада, після чого можна буде розпочинати проведення перших операцій.

«Якщо все піде за планом, то десь до листопада, початку листопада все це може бути вже прийнято, опубліковано, і на основі цього можна буде розпочинати операції», — цитує Чистюхіна пресслужба регулятора.

Важливо зазначити: ці терміни корелюють із більш ранніми прогнозами ЦБ. Ще в лютому директор департаменту стратегічного розвитку фінансового ринку Катерина Лозгачова допускала, що перші легальні угоди з криптовалютою можуть відбутися до кінця 2026 року за умови своєчасного прийняття профільного закону. Зараз ми бачимо, що регулятор дотримується цього графіка, незважаючи на затримки з базовим законопроєктом.

Білоруський міст: порятунок чи ілюзія?

Паралельно ЦБ веде щільні переговори з криптокомпаніями з Білорусі. Логіка тут проста: у сусідньої республіки вже сформована власна криптоінфраструктура, і багато російських учасників ринку активно нею користуються. Регулятор прагне зберегти цей доступ для росіян, а для білоруських гравців — створити зрозумілі та прості правила входу на російський ринок.

Однак, як я неодноразово зазначав у своєму аналізі, ця конструкція виглядає вкрай вразливою. Білорусь, як і Росія, потрапила під криптовалютні санкції ЄС у рамках 20-го пакету, який набув чинності 24 травня. Транзакції, пов'язані з російськими та білоруськими сервісами, тепер виділяються AML-платформами в окрему категорію ризику. Вже є прецедент: сервіс блокчейн-аналітики Crystal позначив білоруську криптобіржу WhiteBird санкційним ярликом. Залишається відкритим питання: як саме білоруська інфраструктура допоможе російським користувачам зберегти зв'язок із глобальним ринком, якщо обидві юрисдикції перебувають в одній санкційній зоні?

Закон не буде прийнято: перенесення дедлайну

Нагадаю, що базовий законопроєкт «Про цифрову валюту» (№1194918-8), прийнятий у першому читанні ще 21 квітня, не був затверджений до запланованого дедлайну 1 липня. Перенесення термінів підтвердив директор департаменту фінансової політики Мінфіну Олексій Яковлєв. Документ, за його словами, загалом готовий, але його розгляд профільним комітетом Держдуми та друге читання відкладено.

Законопроєкт передбачає, що фізичні та юридичні особи зможуть купувати криптовалюту лише через сертифікованих посередників із реєстру ЦБ — обмінники, ліцензованих брокерів та довірчих керуючих. При цьому оплата товарів та послуг токенами всередині країни залишиться під забороною.

Погляд аналітика: листопад — це оптимістичний сценарій

З моєї професійної точки зору, окреслений ЦБ термін у листопаді 2026 року — це скоріше «best case scenario». Враховуючи обсяг нормативної документації, яку належить розробити, та санкційний тиск, який лише посилюється, ринок може зіткнутися з додатковими затримками. Ключовий ризик — це не стільки внутрішня бюрократія, скільки зовнішні обмеження, які роблять будь-яку інтеграцію з глобальною криптоекономікою вкрай ускладненою. Індустрії варто готуватися до того, що «ласий шматок» легального ринку може виявитися доступним у значно урізаному вигляді, ніж очікується сьогодні.