Центральний банк Росії оприлюднив оновлені орієнтири щодо запуску легального ринку цифрових валют. Згідно із заявою першого заступника голови ЦБ Володимира Чистюхіна на Фінансовому конгресі в Санкт-Петербурзі, перші операції з криптовалютами в рамках нового регулювання можуть розпочатися вже в листопаді 2026 року.
Нормативна база: від жовтня до листопада
Ключовий етап — підготовка підзаконних актів, яка має завершитися до жовтня. Після цього пакет документів буде направлено до Міністерства юстиції. За оптимістичним сценарієм, на початок листопада вся нормативна база буде прийнята, опублікована та набуде чинності. «Якщо все піде за планом, тоді десь до листопада, початку листопада все це може вже бути прийнято, опубліковано, і на основі цього можна буде починати операції», — підкреслив Чистюхін.
Цей таймінг узгоджується з більш ранніми прогнозами регулятора. Ще в лютому директор департаменту стратегічного розвитку фінансового ринку ЦБ Катерина Лозгачова допускала, що перші легальні угоди відбудуться до кінця 2026 року за умови прийняття профільного закону. Зараз же ми бачимо конкретизацію: не просто «до кінця року», а з прив'язкою до конкретного місяця.
Білоруський вектор: співпраця під санкційним тиском
Особливої уваги заслуговує анонсований ЦБ діалог із криптокомпаніями Білорусі. Регулятор має намір вести індивідуальні переговори з білоруськими гравцями. Мета — зберегти для росіян доступ до їхньої інфраструктури та одночасно створити для білоруських компаній максимально прості та зрозумілі правила входу на ринок РФ.
На перший погляд, це логічний крок: у Білорусі вже є власне крипторегулювання, і багато російських учасників ринку активно користуються її інструментарієм. Однак тут криється фундаментальна проблема, яку, як мені здається, поки недооцінюють.
Санкційний глухий кут
Білорусь, як і Росія, потрапила під криптовалютну частину 20-го пакету санкцій ЄС, що набула чинності 24 травня. Транзакції, пов'язані з російськими та білоруськими сервісами, тепер виділяються AML-платформами в окрему категорію ризиків. Закордонні біржі та банки налаштовують автоматичні сповіщення за такими операціями.
Вже є прецедент: сервіс блокчейн-аналітики Crystal позначив білоруську криптобіржу WhiteBird санкційним ярликом. У таких умовах залишається незрозумілим, як саме білоруська інфраструктура допоможе російським користувачам зберегти зв'язок із глобальним ринком. Обидві юрисдикції перебувають в одній санкційній зоні, що робить будь-які схеми за їхньою участю токсичними для міжнародного комплаєнсу.
Більше того, санкції провокують міжнародні криптокомпанії відмовлятися від роботи з росіянами. Наприклад, під санкції Великобританії через зв'язки з РФ потрапила одна з найбільших криптобірж HTX.
Законодавчий процес: буксування
Нагадаю, що базовий законопроєкт «Про цифрову валюту» не встигли затвердити до наміченого дедлайну 1 липня. Документ, прийнятий у першому читанні 21 квітня, застряг на стадії узгодження. Директор департаменту фінансової політики Мінфіну Олексій Яковлєв підтвердив перенесення термінів, зазначивши, що документ загалом готовий і найближчим часом буде розглянутий профільним комітетом Держдуми, після чого відбудеться друге читання.
Законопроєкт закладає юридичні рамки обігу цифрових активів: фізичні та юридичні особи зможуть офіційно купувати криптовалюту, але лише через сертифікованих посередників із реєстру ЦБ. Оплата товарів та послуг токенами всередині країни залишиться під забороною.
Засновник платформи Exved Сергій Менделєєв ще 22 червня повідомляв, що обговорення ініціативи кулуарно прибрали з плану роботи парламентського комітету напередодні запланованого засідання. На його думку, текст доцільно повернути на стадію першого читання та довірити доопрацювання новому складу депутатів в осінню сесію. Інакше, попереджає він, індустрія зіткнеться з тими самими проблемами, що й при легалізації майнінгу.
Експертний коментар Cryptalist: Заявлені ЦБ терміни виглядають амбітно, особливо на тлі буксування законодавчого процесу та зростаючого санкційного тиску. Ключове питання не в тому, чи буде прийнято закон до листопада, а в тому, чи зможе створювана інфраструктура забезпечити реальну інтеграцію з глобальною криптоекономікою, а не замкнутися в ізольованій «пісочниці», відрізаній від міжнародних пулів ліквідності. Білоруський фактор у поточних санкційних реаліях — це скоріше додатковий ризик, ніж рятувальне коло.