Російська влада остаточно визначається з правовим статусом стейблкоїнів. На Фінансовому конгресі Банку Росії в Санкт-Петербурзі 1 липня прозвучали дві ключові заяви: Держдума домовилася з регулятором про спільну розробку правил для "стабільних" монет, а голова ЦБ Ельвіра Набіулліна вперше публічно допустила їх використання в транскордонних розрахунках. Це знаковий зсув, який формує новий вектор регулювання.

Дискусія розгортається на тлі свіжої аналітичної доповіді Банку Росії, де відомство зайняло жорстку позицію щодо стейблкоїнів всередині країни. Однак, як показують останні події, регулятор готовий до компромісу, але на своїх умовах.

Парламент і регулятор: восени розпочнеться робота

Голова комітету Держдуми з фінансового ринку Анатолій Аксаков заявив, що вже восени депутати розпочнуть щільну роботу з Центробанком над регулюванням стейблкоїнів. Домовленість з регулятором, за його словами, досягнута, і тема буде опрацьовуватися "щільно".

Ельвіра Набіулліна, своєю чергою, розкрила деталі внутрішньої дискусії в Банку Росії. Регулятор обговорює, чи можуть національні стейблкоїни доповнити цифровий рубль у міжнародних розрахунках. Голова ЦБ охарактеризувала обговорення як "гаряче". При цьому до ідеї внутрішніх платежів у стейблкоїнах відомство ставиться з побоюванням, послідовно розділяючи два інструменти: цифровий рубль як форму національної валюти та стейблкоїни як приватні цифрові активи, що не є законним платіжним засобом.

Позиція відомств: заборона всередині, дискусія про ЗЕД

Заяви на конгресі продовжують лінію, окреслену наприкінці червня в аналітичній доповіді ЦБ. У документі регулятор підтвердив жорстку заборону на використання стейблкоїнів у внутрішніх розрахунках. Примітно, що в доповіді немає жодного слова про найбільший рублевий стейблкоїн A7A5, що натякає на вибірковий підхід.

Єдиною перспективною сферою застосування таких активів ЦБ визнав зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД). Однак остаточного рішення поки немає — відгуки учасників ринку збиратимуть до осені 2026 року.

У доповіді регулятор також запропонував можливу модель легалізації. Замість неоднозначного терміна "стейблкоїн" планується ввести поняття "номінальні ЦФА" з гарантованим погашенням на вимогу інвестора. Право випуску отримають лише ліцензовані банки та цільові структури під контролем державного реєстру.

Мінфін дотримується поетапного підходу. Заступник міністра фінансів Іван Чебесков на ПМЕФ на початку червня пояснив, що відомство поки обговорює лише концепцію регулювання. Детальне законодавство з'явиться наступним етапом — після доопрацювання базового законопроекту про криптовалюти та за підтримки парламенту. Конкретних термінів чиновник не назвав, тому осіння ініціатива Держдуми може стати першим практичним кроком у цьому напрямку.

Є питання

Нагадаю, що цифрові фінансові активи (ЦФА) не мають жодного відношення до класичних децентралізованих криптовалют. Як влада спробує "натягнути" термін ЦФА на монети, що працюють на відкритому блокчейні, — незрозуміло. У цих двох груп активів різна природа.

Питання також викликає ставлення регуляторів РФ до великих стейблкоїнів. Наприклад, USDT в їхніх очах виглядає токсичним. Робота з ним, за задумом влади, має обходитися росіянам дорожче, ніж операції з "дружніми криптовалютами". Сукупність ініціатив дозволяє припустити, що стейблкоїни в РФ чекають непрості часи. Ігнорування A7A5 у доповіді ЦБ натякає на те, що проблеми торкнуться не лише доларових "стабільних" монет.

Мій аналіз: Російський регулятор намагається створити гібридну модель, де стейблкоїни будуть дозволені, але під жорстким контролем і у вузькому сегменті ЗЕД. Однак спроба "вписати" децентралізовані інструменти в рамки ЦФА виглядає натяжкою і може призвести до правових колізій. Ринку варто готуватися до того, що "стабільні" монети в РФ стануть дорогим і складним інструментом, а їх використання всередині країни буде фактично заблоковано.