Стрімке впровадження штучного інтелекту, попри його колосальний потенціал, несе в собі серйозну загрозу поглиблення розриву між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються. До такого висновку приходить група з 40 незалежних науковців та експертів у попередній доповіді Незалежної міжнародної наукової панелі ООН з ШІ. Ключова проблема, на мою думку, криється не в самому доступі до технологій, а в контролі над ними.

Доповідь підкреслює, що країни, які покладаються на імпортні моделі, хмарні сервери та зовнішні потоки даних, ризикують втратити практичний контроль над стандартами безпеки, механізмами захисту та адаптацією рішень під локальні потреби. Це створює ситуацію, коли технологія доступна, але її застосування та розвиток диктується ззовні.

Обчислювальна гегемонія та мовний бар'єр

Основний удар нерівності припадає на концентрацію обчислювальних потужностей. Згідно з даними доповіді, США контролюють близько 75% обчислювальних ресурсів провідних ШІ-суперкомп'ютерів світу, а Китай — приблизно 15%. Разом ці дві країни акумулюють близько 90% усіх обчислень, що використовуються для навчання найпотужніших систем. Така концентрація, як попереджають автори, не лише посилює авторитарні тенденції, але й підриває демократичну підзвітність, залишаючи «відстаючим» країнам роль пасивних користувачів.

Особливої уваги заслуговує так звана «мовна нерівність». Генеративні моделі демонструють високу якість роботи з англійською та низкою інших поширених мов, тоді як решта або ігноруються, або отримують неприпустимо низьку якість. У доповіді наведено показовий приклад: система машинного перекладу з мови тигринья сплутала віспу з сифілісом, гонорею — з діабетом, а фразу про внутрішньовенні антибіотики переклала як «внутрішньовенні інсектициди». Такі помилки можуть бути фатальними.

Фундаментальні виклики та рекомендації

Нерівність посилюється і базовим цифровим розривом: за даними Міжнародного союзу електрозв'язку, у 2025 році 2,2 млрд людей залишаються офлайн. Для цих регіонів впровадження ШІ впирається у відсутність доступу до інтернету, електроенергії та цифрових навичок. Автори доповіді пропонують низку конкретних заходів: розвиток локальної ШІ-інфраструктури, підвищення ШІ-грамотності, інвестиції в розробників, створення інститутів безпеки та стратегії боротьби з дезінформацією. Також підкреслюється необхідність перевірки ШІ-систем після запуску на реальних користувачах і завданнях.

«У перспективі розрив між стрімко зростаючими функціональними можливостями та наявністю ефективних методів управління ризиками може призвести до катастрофічних результатів», — зазначається в доповіді.

Доповідь також вказує на ризики шахрайства, втручання у вибори, порушення прав людини та тиску на ринки праці. Нагадаю, що раніше Банк міжнародних розрахунків попереджав, що інвестиційний бум навколо ШІ сам по собі стає джерелом макрофінансових ризиків.

Мій коментар: Ця доповідь — не просто попередження, а чіткий сигнал для інвесторів та регуляторів. Концентрація обчислювальних потужностей у руках двох країн створює монопольне середовище, де розвиток ШІ диктуватиметься їхніми інтересами. Для криптоіндустрії, яка історично виступає за децентралізацію, це виклик: чи зможемо ми запропонувати альтернативні, стійкі до цензури та незалежні від єдиного центру рішення для зберігання та обробки даних? Ігнорування цієї проблеми може призвести до того, що ШІ стане не інструментом прогресу, а новим важелем контролю.