Ринок житла в Китаї переживає історичний спад: реальні ціни на нерухомість, скориговані на інфляцію, досягли найнижчого рівня за останні два десятиліття. Індекс Банку міжнародних розрахунків (BIS) впав з пікового значення 112 пунктів у 2021 році до 85 пунктів у першому кварталі 2026 року. Це не просто корекція — це масштабне знецінення, яке торкнулося трильйонів доларів в активах домогосподарств.

Офіційна статистика підтверджує глибину кризи. За даними Державного статистичного бюро Китаю (NBS), ціни на нове житло у 70 найбільших містах країни впали на 3,5% у річному обчисленні у травні 2026 року. Це вже 35-й місяць поспіль безперервного зниження. Падіння не є точковим: у Пекіні ціни знизилися на 2,1%, у Шеньчжені — на 4,5%, у Гуанчжоу — на 3,3%. Винятком залишається лише Шанхай, де вартість нерухомості продовжує зростати, але вже помітно повільнішими темпами.

Коріння кризи: політика «трьох червоних ліній»

В основі поточного обвалу лежить політика влади, відома як «три червоні лінії». Цей механізм різко обмежив кредитування девелоперів, що спровокувало ланцюгову реакцію дефолтів серед таких гігантів, як Evergrande та Country Garden. Результат — десятки мільйонів порожніх квартир і повна паралізація будівельного сектору.

Особливість китайської кризи в тому, що вона завдає нищівного удару по середньому класу. Історично китайці вкладали до 70% своїх заощаджень у нерухомість, оскільки альтернативні інструменти для інвестицій були вкрай обмежені. Знецінення житла фактично знищує накопичення сотень мільйонів сімей, підриваючи внутрішнє споживання та економічне зростання.

Паралелі з Японією та мій погляд на ситуацію

Багато аналітиків проводять паралелі з японським «втраченим десятиліттям». Однак є ключова відмінність: Китай зіткнувся з цією кризою на тлі швидко старіючого населення і при цьому ще не досяг статусу країни з високим доходом. Аналітик Morningstar Джефф Чжан ще у травні 2026 року зазначив, що ринок нерухомості поки не досяг дна, і відновлення навряд чи почнеться раніше 2027 року.

Моя експертна оцінка: Китайський ринок нерухомості перебуває у структурній пастці. Навіть якщо уряд посилить заходи стимулювання, демографічний спад і надлишок пропозиції чинитимуть тиск на ціни ще кілька років. Для інвесторів це сигнал: китайський юань та активи, прив'язані до нерухомості, залишаються під серйозним ризиком. Відновлення вимагатиме не просто фінансових вливань, а фундаментальних реформ в економічній моделі.