Найбільший технологічний гігант Apple вирішив перекласти на плечі кінцевих користувачів частину витрат, спричинених глобальним дефіцитом чипів пам'яті, спровокованим стрімким зростанням попиту на інфраструктуру для штучного інтелекту. Підвищення цін торкнулося широкого спектру пристроїв — від iPad і MacBook до Apple TV і HomePod mini, причому в деяких випадках зростання склало понад 50%.

Мій аналіз ринку підтверджує, що ми спостерігаємо класичний ланцюжок перекладання витрат. Виробники пам'яті, зіткнувшись із вибуховим попитом з боку дата-центрів, що будуються для потреб ШІ, перестали поглинати власні зростаючі витрати. Як результат, бренди нижче за ланцюжком, насамперед Apple, почали компенсувати це підвищенням роздрібних цін. Компанія прямо вказала на подорожчання чипів пам'яті як на ключову причину, яку вона більше не може компенсувати за рахунок своєї маржі.

Цифри не брешуть: статистика зростання цін

Дані аналітиків MacroMicro наочно демонструють масштаб явища. Індекс цін виробників (PPI) на електронні компоненти та аксесуари злетів на 26,92% у річному обчисленні. При цьому споживча інфляція (CPI) на комп'ютери та периферію весь рік тримається вище 5%, що є аномалією на тлі звичної дефляції на початку року.

Найбільш драматичне подорожчання зафіксовано для Apple TV 4K — зростання склало 54,3%. Mac Studio (M3 Ultra) подорожчав на 32,5%, а HomePod mini — на 30,3%. Планшети та ноутбуки показали більш помірне, але все ж суттєве зростання: iPad (A16) — на 28,7%, iPad Pro — на 20%, а лінійка MacBook — від 16,7% до 18,2%. Навіть гарнітура Vision Pro, незважаючи на преміальний сегмент, подорожчала на 5,7%.

Важливо зазначити, що темпи зростання цін на електроніку є найшвидшими за останнє десятиліття: річний приріст PPI з комунікаційного обладнання досяг 11,87%, а з комп'ютерів та обчислювальної техніки — 6,54%.

Чому макроекономічний ризик поки обмежений?

Незважаючи на такі різкі стрибки, експерти сходяться на думці, що прямий вплив цієї «ШІ-інфляції» на загальний споживчий кошик поки стримується структурними факторами. Електроенергія займає лише 2,5% у CPI, а ІТ-обладнання та послуги — 1,7%. Навіть гіпотетичний стрибок на 20% в обох категоріях додав би до загальної інфляції менше одного відсоткового пункту.

У кошику витрат на особисте споживання (PCE) електроніка також займає скромне місце: товари тривалого користування — 11%, а рекреаційні товари (включаючи електроніку) — лише 3,4%. Основний обсяг припадає на послуги — 69%, де домінують житло (18%) та охорона здоров'я (17%).

Мій експертний висновок: Реальна дилема для ФРС полягає не в тому, чи піднімає ШІ окремі ціни (це очевидно), а в тому, чи зможе це зростання поширитися на більш широку та стійку інфляцію. Поки цього не відбувається завдяки стабілізації вартості житла та зниженню цін на нафту. Однак у довгостроковій перспективі впровадження ШІ здатне компенсувати ціновий тиск за рахунок зростання продуктивності. Питання в тому, хто виграє в цій гонці раніше — споживачі чи інфляція.