Іранська сторона у вівторок, 30 червня, демонстративно відмовилася від зустрічі з американськими емісарами Джаредом Кушнером і Стівом Віткоффом у столиці Катару. Цей крок миттєво відобразився на сировинних ринках: ціни на нафту пішли вгору, оскільки надії на якнайшвидше перемир'я в затяжному близькосхідному конфлікті стрімко тануть.
Замість прямих переговорів із делегацією США зустріч особисто провів прем'єр-міністр Катару. У Тегерані дали зрозуміти, що не бачать сенсу в обговоренні остаточної угоди, поки Вашингтон не виконає свої зобов'язання за червневим меморандумом про взаєморозуміння, підписаним 17 числа. Ключові пункти — розморожування іранських активів і припинення ескалації в Лівані. По суті, Іран зайняв жорстку позицію: спочатку реальні кроки від США, потім переговори.
Чому Тегеран не поспішає в Доху
Як зазначають аналітики, зокрема старший науковий співробітник Інституту Близького Сходу Алекса Ватанка, внутрішньополітична ситуація в Ірані напружена. Глава МЗС Аббас Арагчі та спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф побоюються, що візит у Доху без попередніх поступок з боку США може обернутися проти них на батьківщині. У Тегерані ставлять резонні запитання: «Де реальне виконання меморандуму? Чому іранські активи досі заморожені? Чому Ізраїль залишається в Лівані?» Поки на ці запитання немає відповідей, іранська делегація вважає за краще вичікувати.
Ринок нафти зростає на тлі ризиків, що зберігаються
Реакція ринку не змусила себе чекати. У вівторок барель Brent піднімався до $74,75, а до ранку середи скоригувався до $73,29. Гравці уважно стежать за кожним рухом навколо Ормузької протоки — ключової транспортної артерії для світових поставок нафти.
Примітно, що тижнем раніше Brent незначно знижувався після відновлення проходу супертанкерів через протоку. Однак відмова Ірану від переговорів знову підігріла «геополітичну премію» в ціні. Віцепрезидент США Джей Ді Венс поспішив заявити, що трафік танкерів в Ормузькій протоці досяг довоєнного рівня і що Ірану не вдасться стягувати збори за прохід. Однак, як показує практика, риторика і реальність на Близькому Сході часто розходяться.
Додатковий тиск на ринок чинить скорочення запасів нафти в США — за минулий тиждень вони зменшилися на 6,1 млн барелів. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) раніше попереджало, що світовий ринок залишатиметься в дефіциті як мінімум до третього кварталу 2026 року.
Варто зазначити, що Brent подешевшала приблизно на $45 за барель між першим і другим кварталами — такої сильної квартальної корекції не спостерігалося з 2008 року. WTI за той самий період знизилася приблизно на $31 — максимальне падіння з 2020 року. Обидва еталонні сорти змінили рух слідом за зниженням напруженості в регіоні після ескалації війни, повернувшись від колишнього зростання цін, яке було викликане ударом Ірану. Тепер, із провалом переговорного треку, ми можемо стати свідками нового раунду волатильності.
Моя експертна оцінка: Відмова Тегерана від переговорів — це не просто тактична пауза, а сигнал про глибоку недовіру та бажання отримати реальні преференції до будь-яких поступок. Для ринку нафти це означає збереження високої волатильності та премії за ризик. У короткостроковій перспективі Brent може протестувати рівень $75–76, і якщо дипломатичний глухий кут затягнеться, ми побачимо більш впевнене зростання. Інвесторам варто уважно стежити за діями США: або Вашингтон піде на поступки щодо розморожування активів, або на нас чекає новий виток ескалації.