Ми спостерігаємо фундаментальний зсув в архітектурі глобальних фінансів. Банки не зникають — вони розпадаються на складові частини. Цей процес, який я називаю «розколом банку», перерозподіляє фінансову владу від інституцій до кінцевих користувачів. Ключовий момент: контроль над активами поступово переходить від банківської ліцензії до ончейн-гаманця, що належить самому користувачеві.

Чотири етапи децентралізації

Протягом більш ніж століття комерційний банк утримував чотири ключові функції: ведення рахунку, організацію платежів, переміщення коштів та контроль над фінальною розрахунковою мережею. Криза 2008 року вперше продемонструвала, що банк — не єдиний спосіб організації фінансових послуг. З цього моменту почалася міграція влади за чотирма етапами.

Перший етап: від ліцензії до користувацького досвіду. Revolut, Nubank та Chime довели, що точка входу у фінанси належить додатку, а не ліцензії. До кінця 2025 року Revolut мав 68,3 млн роздрібних користувачів та $67,5 млрд клієнтських коштів, а річний обсяг операцій досяг $1,7 трлн. Однак ці необанки виграли битву за рахунок, але не отримали контроль над фінальними розрахунками — рахунок, як і раніше, належить організації, а не користувачеві.

Другий етап: від рахунку до платіжної мережі. Visa та Mastercard ніколи не видавали кредити та не вели рахунки клієнтів, але контролювали шлях розрахунків. Загальний обсяг платежів Visa за 2025 фінансовий рік досяг $16,7 трлн при чистій маржі близько 50%. Це демонструє, що контроль над маршрутизацією транзакцій може бути більш прибутковим, ніж володіння депозитами.

Третій етап: відокремлення долара від банківської системи. Стейблкоїни, такі як USDT, відв'язали вартість від традиційної банківської інфраструктури. До першої половини 2026 року обіговий обсяг стейблкоїнів досяг приблизно $250–270 млрд. Найбільш яскраво цей тренд проявився в Аргентині, Нігерії та Туреччині — там, де банківська система найслабша, USDT все частіше використовується як ощадний рахунок.

Коли рахунок належить користувачеві

Четвертий етап: влада переходить до користувача. Кількість користувачів некастодіальних гаманців перевищила кілька сотень мільйонів, а MetaMask подолав позначку в 100 млн сукупних користувачів. Ключове нововведення Gnosis Pay — не у випуску картки Visa, а в тому, що картка вперше прив'язана безпосередньо до ончейн-рахунку самого користувача, а не до банку. Активи залишаються у власному гаманці, а система при оплаті автоматично їх конвертує та проводить розрахунок.

Підхід Ether.fi Cash працює в тому ж напрямку, об'єднуючи стейблкоїни, дохідні активи та реальні витрати в єдиному ончейн-рахунку. Справжня інновація ончейн-необанків полягає у спробі звести рахунок, платежі, дохідність, торгівлю та реальні витрати в одну фінансову систему, якою володіє та керує користувач.

Мій висновок: Ми стоїмо на порозі десятиліття, коли ключовим стане не те, який банк виявиться найбільшим, а те, що стане єдиним фінансовим рахунком для кожної людини. Відповіддю може виявитися вже не банк, а гаманець. Індустрія рухається до моделі, де «банк» — це просто набір модульних сервісів, підключених до ончейн-ідентичності користувача. Ті, хто контролює цей гаманець, контролюють майбутнє фінансів.