Ми спостерігаємо фундаментальний зсув в архітектурі глобальних фінансів. За останні два десятиліття влада послідовно переходила від банківської ліцензії до точки входу користувача, потім до платіжної мережі, стейблкоїнів і, нарешті, до ончейн-рахунку, який повністю контролює сам користувач. Це не просто еволюція — це «розкол» банку на складові.
Банки не зникають — вони розпадаються на частини. Протягом століть комерційний банк тримав в одних руках чотири ключові функції: ведення рахунку, організацію платежів, переміщення грошей та контроль фінальної мережі розрахунків. Однак криза 2008 року стала першим дзвінком, показавши, що банк — не єдиний можливий спосіб організації фінансових послуг. Саме з цього моменту почалася міграція влади в чотири етапи.
Від рахунку до грошей без банку
Перша хвиля необанків, таких як Revolut, Nubank та Chime, вирішила не стільки банківське завдання, скільки проблему користувацького досвіду. Вони довели: точка входу у фінанси може належати додатку, а не ліцензії. До кінця 2025 року у Revolut було 68,3 млн роздрібних користувачів та $67,5 млрд клієнтських коштів, а річний обсяг операцій досяг $1,7 трлн. Однак ці компанії перевизначили лише досвід взаємодії з банком, але не сам принцип: рахунок, як і раніше, належить організації, а не користувачеві.
На другому етапі влада перейшла від рахунку до платіжної мережі. Visa та Mastercard ніколи не видавали кредитів і не вели рахунки клієнтів, але вони контролюють шлях розрахунків. Загальний обсяг платежів Visa за 2025 фінансовий рік досяг $16,7 трлн при чистій маржі близько 50%. Це демонстрація того, що контроль над інфраструктурою розрахунків може бути не менш прибутковим, ніж контроль над рахунками.
Третій етап я пов'язую зі стейблкоїнами, які відокремили долар від банківської системи. До першої половини 2026 року обіговий обсяг стейблкоїнів досяг приблизно $250–270 млрд. Цікаво, що зміни раніше за все проявилися там, де банківська система найслабша: в Аргентині, Нігерії та Туреччині. Там USDT все частіше використовують як ощадний рахунок, фактично замінюючи традиційні банківські депозити.
Коли рахунок починає належати користувачеві
Четвертий етап спрямований інакше — влада вперше переходить до самого користувача. Кількість користувачів некастодіальних гаманців у світі перевищила кілька сотень мільйонів, а MetaMask подолав позначку в 100 млн сукупних користувачів. Гаманець перестає бути просто місцем зберігання монет і стає глобальним фінансовим рахунком.
Головна новинка Gnosis Pay не у випуску картки Visa, а в тому, що картка вперше прив'язана безпосередньо до ончейн-рахунку самого користувача, а не до банку. Активи залишаються у власному гаманці, і при оплаті система зчитує їх та проводить розрахунок автоматично. Ether.fi Cash працює в тому ж напрямку, об'єднуючи стейблкоїни, дохідні активи та реальні витрати в єдиному ончейн-рахунку.
Справжня інновація ончейн-необанків полягає у спробі звести рахунок, платежі, дохідність, торгівлю та реальні витрати в одну фінансову систему, якою володіє та керує користувач. Ключове питання наступного десятиліття: коли банки, платежі, гроші та рахунки почнуть відокремлюватися один від одного, що стане єдиним фінансовим рахунком для кожної людини?
Мій аналіз показує: відповіддю може виявитися вже не банк, а гаманець. Ми стоїмо на порозі епохи, де фінансова ідентичність та контроль над активами належатимуть не інституціям, а самим користувачам. Ончейн-гаманець стає не просто інструментом для зберігання криптовалют, а повноцінним фінансовим хабом нового покоління.