Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) офіційно прийняло під свій контроль криптовалютні кошти на суму понад $8,3 млн. Це перший випадок у країні, коли вилучені цифрові активи переходять під пряме державне управління, а не просто блокуються на рахунках.
Деталі справи: хакерське угруповання та Tether
Йдеться про стейблкоїн USDT, який на момент передачі оцінювався більш ніж у 372 млн гривень. Кошти були вилучені у ймовірного учасника міжнародного хакерського угруповання, яке здійснювало атаки на компанії та приватних осіб у Європі та США. За даними слідства, зловмисники викрадали конфіденційні дані, вимагали викуп та відмивали гроші через угоди з нерухомістю та автомобілями на території України. Загальна шкода від діяльності цієї мережі перевищила $100 млн.
Четверо підозрюваних, включаючи ймовірного організатора, перебувають під вартою. Загальна вартість вилучених у справі активів становить $11,1 млн, включаючи житлові будинки, квартири, автомобілі та готівку.
Новий механізм: від блокування до управління
Раніше вилучена криптовалюта просто заморожувалася на рахунках, і жодне відомство не мало до неї прямого доступу. З 2025 року набув чинності закон про реформу АРМА, який змінив підхід до управління арештованим майном. Тепер агентство може не лише блокувати, а й розпоряджатися активами, включаючи проведення незалежного аудиту та суворіший контроль. Ця реформа була однією з ключових умов отримання сотень мільйонів євро фінансової підтримки від Європейського Союзу.
Важливо підкреслити: наразі не йдеться про конфіскацію. Для цього потрібне офіційне рішення суду. АРМА виступає в ролі зберігача, а не повноправного власника. Однак сам факт переходу контролю над криптоактивами до держави — знаковий крок. USDT, прив'язаний до курсу $1, є стабільним інструментом, який можна безпечно зберігати або реалізувати за необхідності.
Міжнародний контекст: різні підходи до вилученої крипти
Україна приєднується до клубу країн, які шукають ефективні способи управління конфіскованими цифровими активами. У США, наприклад, вилучені біткоїни були спрямовані до стратегічного резерву, і влада пообіцяла не продавати їх, розглядаючи монети як довгостроковий актив. Німеччина, навпаки, пішла шляхом негайного розпродажу, що викликало суперечки в суспільстві, особливо після подальшого зростання курсу.
Україна поки не уточнила, чи планує продавати арештовані USDT, чи залишити токени на балансі. У будь-якому разі, цей прецедент створює важливу правову та операційну базу для майбутніх подібних справ.
Думка експерта: Перехід до прямого управління вилученими криптоактивами — логічний крок для будь-якої юрисдикції, яка прагне до прозорості. Однак ключовим викликом залишається баланс між необхідністю зберегти вартість активу для держави та ризиками, пов'язаними з волатильністю ринку. Вибір на користь стейблкоїна USDT у цьому випадку мінімізує ці ризики, але не знімає питання про довгострокову стратегію: продати, зберегти чи використати для державних потреб.