Вперше в історії України конфісковані цифрові активи перейшли під пряме державне управління. Йдеться про стейблкоїни Tether (USDT) на суму, що перевищує $8,3 млн (понад 372 млн гривень за поточним курсом). Це знаковий прецедент, який кардинально змінює підхід до розпорядження вилученими криптокоштами в країні.

Деталі справи: хакерська мережа та масштабна шкода

Кошти були вилучені у ймовірного учасника міжнародного хакерського угруповання, яке здійснювало атаки на компанії та приватних осіб по всій Європі та в США. Зловмисники викрадали конфіденційні дані, вимагали викуп, а потім відмивали гроші через угоди з нерухомістю та автомобілями на території України. Загальна шкода від діяльності цієї мережі, за оцінками слідства, перевищила $100 млн.

Наразі четверо підозрюваних, включаючи ймовірного організатора, перебувають під вартою. Загальна вартість вилучених активів у цій справі склала $11,1 млн і включає не лише криптовалюту, а й житлові будинки, квартири, автомобілі та готівкові кошти.

Що змінилося: від блокування до управління

Раніше вилучена криптовалюта просто блокувалася на рахунках, і жодне відомство не мало до неї прямого доступу. Тепер же ситуація кардинально змінилася. З 2025 року в Україні набув чинності закон про реформу Агентства з розшуку та управління активами (АРМА), який був однією з ключових умов отримання сотень мільйонів євро фінансової підтримки від Європейського Союзу.

Згідно з новими правилами, арештованим криптогаманцем тепер безпосередньо розпоряджається АРМА. Важливо підкреслити: поки що не йдеться про конфіскацію. Агентство лише зберігає активи, не стаючи їхнім повноправним власником. Для конфіскації необхідне офіційне рішення суду. Тим не менш, сам факт переходу контролю до держави — це колосальний крок вперед у регулюванні.

Чому USDT і що далі?

Вибір USDT не випадковий. Як стейблкоїн, прив'язаний до долара США, він позбавлений волатильності біткоїна і є стабільним та передбачуваним інструментом для зберігання. Однак управління USDT централізоване: компанія Tether на запит правоохоронців може заморожувати адреси та блокувати кошти, що робить його зручним активом для держави.

Перед Україною тепер стоїть стратегічний вибір, аналогічний тому, з яким зіткнулися інші країни. США, наприклад, спрямували конфісковані біткоїни до стратегічного резерву, розглядаючи їх як довгостроковий актив. Німеччина, навпаки, поспішила розпродати вилучені BTC, що згодом викликало критику, коли курс монети значно зріс. Україна поки не оголосила про свої плани щодо арештованих USDT — продати їх чи залишити на балансі.

Думка експерта: Цей крок України — не просто разова операція, а сигнал усьому ринку. Держава демонструє, що готова не лише розслідувати криптозлочини, а й професійно управляти цифровими активами. Якщо Київ ухвалить рішення не продавати USDT, а використовувати їх як ліквідний інструмент у межах фіскальної політики, це стане потужним прецедентом для інших країн Східної Європи, які досі не знають, як грамотно поводитися з конфіскованою криптовалютою.