Рада Європейського Союзу знову повертається до обговорення скандального механізму вибіркового моніторингу особистих повідомлень. Цього разу ініціатива виходить від головуючого Кіпру, який пропонує продовжити тимчасовий режим сканування, спрямований на виявлення користувачів, причетних до поширення матеріалів про сексуалізоване насильство над дітьми (CSAM). Рішення виглядає несподіваним на тлі березневого голосування Європарламенту, де депутати категорично відхилили продовження цієї схеми.
Політичний маневр чи реальна необхідність?
Кіпрське головування має намір винести законопроєкт на перше читання вже 29 червня. В основі — так званий регламент Chat Control, ухвалений Єврокомісією у 2022 році. Спочатку він дозволяв відступати від суворих норм конфіденційності електронних комунікацій до ухвалення постійного законодавства. Однак термін дії заходу спливає у квітні 2026 року, і тепер Брюссель намагається зберегти важелі контролю.
Євродепутати попереджають: повернення до подібної практики лише ускладнить переговори щодо постійного регулювання, яке має замінити тимчасову схему. По суті, це спроба закріпити за собою право на масове стеження під приводом боротьби зі злочинами.
Громадянське суспільство проти цифрового тоталітаризму
Група активістів Fight Chat Control уже запустила кампанію, закликаючи громадян звертатися до депутатів та постійних представництв країн ЄС. Вони називають те, що відбувається, прямою спробою реанімувати Chat Control і просунути «масове спостереження за кожним користувачем». У своєму зверненні вони наголошують:
«Пропозиція легалізує сканування всіх приватних цифрових комунікацій, включаючи зашифровані повідомлення та фотографії. Це загрожує основним правам на недоторканність приватного життя та цифрову безпеку всіх громадян Європейського Союзу».
Згідно з даними сайту ініціативи, 23 держави-члени ЄС підтримують продовження режиму. Проти виступають лише чотири країни: Чехія, Нідерланди, Польща та Італія. Це створює цікаву розстановку сил: блок, який традиційно позиціонує себе як захисник прав людини, балансує на межі між безпекою та тотальним контролем.
Нагадаю, що раніше Великобританія анонсувала плани щодо обмеження використання соціальних мереж для дітей до 16 років. Однак європейський підхід, пов'язаний з автоматичним скануванням, викликає набагато більше занепокоєння у криптоспільноти та захисників приватності.
Моя експертна думка: Даний прецедент — тривожний сигнал для всієї криптоіндустрії. Якщо ЄС легалізує сканування зашифрованих повідомлень, це створить небезпечний прецедент для втручання в приватні канали зв'язку. У світі, де криптовалюти та децентралізовані технології будуються на принципах конфіденційності, подібні кроки можуть підірвати довіру до цифрових екосистем. Інвесторам та розробникам варто уважно стежити за розвитком подій: за «боротьбою зі злочинами» може ховатися фундаментальна атака на приватність.