Банк міжнародних розрахунків (BIS) опублікував щорічний звіт, у якому дав вкрай критичну оцінку поточному стану ринку стейблкоїнів. На думку аналітиків організації, існуючі «стабільні монети» не виконують фундаментальних функцій грошей. Вони не проводять розрахунки безпосередньо через центральні банки, а їхнє погашення пов'язане з такими труднощами, що робить ці інструменти більше схожими на біржові фонди (ETF), аніж на повноцінний платіжний засіб.
Фрагментація та проблеми сумісності
Особливу увагу в доповіді приділено технічній архітектурі. Стейблкоїни, що обертаються на відкритих блокчейнах, страждають від серйозної фрагментації. Розриви між L1 та L2-рішеннями призводять до того, що один і той самий актив у різних протоколах втрачає взаємозамінність. Це не просто незручність — це системний недолік, що підриває саму ідею єдиного засобу розрахунку.
Ризики для банківської системи та суверенітету
Ринок стейблкоїнів, капіталізація якого на кінець травня сягнула $320 млрд, несе в собі низку прихованих загроз. BIS попереджає: масове впровадження цих активів здатне підвищити вартість фондування для традиційних банків і, як наслідок, обмежити кредитування реального сектору економіки. Окремо виділено ризик так званої «стейблкоїн-доларизації». Зростання попиту на доларові стейблкоїни в юрисдикціях зі слабкими національними валютами може посилити волатильність капіталу та підірвати грошовий суверенітет цих країн.
Не оминули увагою й питання дотримання норм KYC та AML/CFT. Псевдонімність і використання некастодіальних гаманців створюють зону невизначеності щодо відповідальності, прозорості та управління активами.
Альтернатива від регулятора
Як конструктивне рішення BIS пропонує розвивати легальну інфраструктуру токенізації, яка могла б забезпечити необхідний рівень контролю та безпеки, якого позбавлені нинішні стейблкоїни.
Мій коментар: Позиція BIS — це не просто критика, а чіткий сигнал ринку. Організація фактично визнає стейблкоїни «сірою зоною», яка за поточного регулювання несе більше ризиків, ніж користі. Інвесторам варто сприймати цей звіт не як рядову аналітику, а як провісник жорсткіших нормативних вимог, які можуть кардинально змінити правила гри для емітентів «стабільних монет».