Пенсійні фонди, які традиційно вважаються одними з найконсервативніших гравців на ринку, дедалі активніше включають цифрові активи до своїх портфелів. Це не спонтанний сплеск інтересу, а результат появи регульованих інструментів, які дозволяють інституціоналам керувати ризиками в межах суворих фідуціарних зобов'язань.
Основним драйвером цього тренду став запуск спотових біткоїн-ETF у січні 2024 року та подальших Ethereum-ETF. Ці інструменти, будучи зареєстрованими цінними паперами з кваліфікованим кастодіаном, нарешті надали пенсійним фондам законний канал для входу в сектор.
Чому фонди зацікавилися криптовалютою?
Перша причина — диверсифікація. На довгому горизонті невелика алокація у високоризиковий, але високодохідний актив може суттєво покращити загальну дохідність портфеля без критичної шкоди для його стійкості. Біткоїн та інші великі токени історично демонструють низьку кореляцію з традиційними класами активів, що покращує співвідношення ризик/дохідність.
Друга причина — захист від інфляції. Фіксована емісія біткоїна приваблює фонди, які шукають альтернативу знецінюваним фіатним резервам. Ідея активу з обмеженою пропозицією та без єдиного емітента дедалі частіше розглядається як аналог золота в цифрову епоху.
Реальні кейси та підходи до ризику
Першу гучну пряму покупку біткоїна та Ethereum здійснив Пенсійний фонд пожежників Х'юстона у 2021 році, вклавши близько $25 млн. Інвестиційна рада штату Вісконсин розкрила позицію в IBIT (iShares Bitcoin Trust від BlackRock) у першому кварталі 2024 року, наростивши її до $321 млн, але до кінця першого кварталу 2025 року повністю вийшла з ETF, зберігши частину експозиції через акції Strategy (колишня MicroStrategy) на $36,8 млн.
Пенсійний фонд штату Мічиган, навпаки, у 2025 році розширив вкладення в біткоїн-ETF від ARK 21Shares та розкрив позицію в трасті Grayscale на Ethereum. За кордоном картина змішана: великі канадські фонди, включаючи Ontario Teachers’ та Caisse de dépôt, зазнали збитків через крах FTX у 2022 році та відійшли від прямих вкладень у токени. Найсвіжіший приклад — японський National Business Corporate Pension Fund з Окаями з активами близько ¥21,3 млрд ($136 млн), який оголосив про плани спрямувати 1% портфеля в криптовалюту через пасивні фонди.
Стандартна стратегія управління ризиком — тримати вкладення невеликими та диверсифікованими. Більшість розкритих криптоалокацій становлять від 0,1% до 3% активів фонду, щоб навіть повна втрата не загрожувала його стійкості. Багато інвесткомітетів ухвалюють політику «тільки ETF», яка повністю знімає питання прямого зберігання, а криптопозиції переглядаються щоквартально за заздалегідь встановленими порогами.
При вході в цей клас активів фонди переважно обирають саме біткоїн. Він найбільший за капіталізацією, торгується з найглибшими стаканами та через найбільші ETF, що дозволяє входити та виходити без значного прослизання. Регуляторну ясність додає те, що біткоїн розглядається як товар з 2015 року, а спільне трактування SEC та CFTC у березні 2026 року це підтвердило.
Мій аналіз показує, що ми спостерігаємо лише початок цього тренду. Частка фондів із криптоекспозицією залишається невеликою через прямі обмеження за класами активів, тривалі процедури узгодження та політичні ризики для керуючих публічними фондами. Однак у міру появи нових регульованих продуктів та зростання дохідності біткоїна в довгостроковій перспективі ця частка неухильно збільшуватиметься. Ключовий сигнал для ринку — не стільки обсяги поточних вкладень, скільки сам факт того, що пенсійні фонди почали розглядати криптовалюту як легітимний клас активів.