CoinEx спростовує звинувачення WSJ: транзакції на $3,84 млрд з Іраном — це не обхід санкцій, а звичайна активність користувачів
Криптобіржа CoinEx рішуче відкидає публікацію The Wall Street Journal, у якій її називають одним із ключових каналів для виведення іранських коштів в обхід американських санкцій. Згідно з даними аналітичної компанії TRM Labs, за останні сім років через платформу та пов'язані з нею структури пройшло іранських транзакцій на суму $3,84 млрд. Однак CoinEx наполягає: жодних комерційних відносин з іранськими держструктурами або місцевими торговельними майданчиками вона не мала і не надавала підсанкційним особам канали для фінансування.
Біржа вказує на те, що іранська влада ще в 2021 році внесла CoinEx до чорного списку та заблокувала офіційний домен у країні. Цей факт, на думку компанії, повністю спростовує її роль як офіційного фінансового каналу Ірану. Крім того, CoinEx заявляє, що не відкривала офісів в Ірані та не наймала місцевих співробітників для розвитку бізнесу. Реферальна програма просувалася окремими користувачами, а не самою біржею.
Ключовий аргумент CoinEx: «Ми категорично відкидаємо будь-які твердження, які змішують звичайну активність користувачів з ухиленням від санкцій на державному рівні». Біржа також підкреслює, що після інциденту зі зламом Bybit допомогла заблокувати акаунт та заморозити активи, а також пообіцяла провести внутрішню перевірку. Нагадаю, що сама CoinEx у 2023 році постраждала від кібератаки на $80 млн, яку пов'язують із північнокорейським угрупованням.
Що стоїть за цифрами WSJ та TRM Labs?
Розслідування WSJ спирається на дані TRM Labs, згідно з якими через CoinEx, афілійований майнінг-пул ViaBTC та понад 60 іранських криптосервісів пройшло понад $3,84 млрд. На частку CoinEx припадає майже 8% всього обороту, пов'язаного з незаконною активністю, тоді як для бірж із робочим комплаєнсом цей показник становить близько 0,3%.
Основний потік, за версією аналітиків, проходив між CoinEx та найбільшою іранською біржею Nobitex. З листопада 2018 року між майданчиками було проведено понад $2,7 млрд у 6,2 млн переказів — у середньому близько $1 млн на день. До 2025 року CoinEx забезпечувала приблизно 16% обороту Nobitex, випереджаючи наступного за величиною зовнішнього контрагента майже в дев'ять разів. При цьому Nobitex відправила на CoinEx приблизно на $360 млн більше, ніж отримала назад, що, на думку експертів, вказує на виведення криптовалюти з Ірану на глобальний ринок.
Цікаво, що CoinEx зайняла це місце після Binance, яку США у 2023 році оштрафували за обслуговування іранських клієнтів. До 2024 року CoinEx стала основним зовнішнім контрагентом Nobitex. ViaBTC, своєю чергою, перерахував понад $154 млн на гаманці Nobitex у вигляді виплат за майнінг, а після атаки на Nobitex у 2025 році допоміг біржі відновити ліквідність.
Окремо у звіті згадується Центробанк Ірану: нібито через багатоступеневу схему відмивання близько $67 млн його коштів пройшли через ланцюжок адрес і врешті осіли на CoinEx. Ці гроші аналітики пов'язують із викраденими під час зламу Bybit активами на $1,5 млрд, які приписують північнокорейським хакерам.
Мій експертний коментар: Ситуація навколо CoinEx — це класичний приклад зіткнення децентралізованої природи криптовалют із жорсткими санкційними режимами. З одного боку, біржа дійсно не може контролювати кожного користувача, особливо якщо активність відбувається через децентралізовані гаманці та складні схеми. З іншого — цифри TRM Labs виглядають переконливо, і ігнорувати їх не можна. Ринок уже бачить, що після посилення санкцій обсяг операцій між CoinEx та іранськими біржами різко впав нижче $150 000. Однак питання залишається відкритим: чи з'являться нові канали для обходу моніторингу? Поки це лише питання часу, і CoinEx, як і інші глобальні біржі, опиняється між молотом і ковадлом — між необхідністю дотримуватися закону та неможливістю повністю контролювати поведінку користувачів у блокчейні.