Криптобіржа CoinEx рішуче відкинула звинувачення в тому, що вона виступала ключовим каналом для виведення іранських коштів в обхід санкцій США. У центрі суперечки — дані, згідно з якими за сім років через платформу та пов'язані з нею структури пройшли іранські транзакції на суму $3,84 млрд. Однак позиція біржі ґрунтується на принциповому розрізненні звичайної активності користувачів і державного сприяння обходу санкцій.

CoinEx підкреслює, що не підтримувала комерційних відносин із державними структурами Ірану або місцевими торговельними майданчиками. Більше того, іранська влада сама внесла біржу до чорного списку ще в 2021 році, а офіційний домен було заблоковано в країні. Цей факт, на думку компанії, повністю спростовує її роль як офіційного фінансового каналу Ірану. Біржа також заявила, що не відкривала офісів в Ірані та не наймала співробітників для розвитку бізнесу в регіоні, а реферальна програма просувалася окремими користувачами без участі компанії.

«Ми категорично відкидаємо будь-які твердження, які змішують звичайну активність користувачів з ухиленням від санкцій на державному рівні», — йдеться в офіційній заяві CoinEx. Біржа також зазначила, що після введення санкцій проти іранських бірж посилила контроль за операціями в регіоні, щоб запобігти будь-яким діям, що порушують санкційні обмеження.

Щодо нещодавнього злому Bybit, CoinEx повідомила, що допомогла біржі заблокувати акаунт і заморозити активи одразу після інциденту, а також пообіцяла провести внутрішню перевірку. Сама CoinEx у 2023 році стала жертвою кібератаки на $80 млн, яку розслідувачі пов'язали з північнокорейським угрупованням. «Ми чудово усвідомлюємо, якої шкоди кіберзлочинність завдає криптоіндустрії та активам користувачів», — додали в компанії.

Що стоїть за цифрами $3,84 млрд?

Розслідування, на яке посилаються WSJ і TRM Labs, малює іншу картину. За їхніми оцінками, за сім років через CoinEx, афілійований майнінг-пул ViaBTC і понад 60 іранських криптосервісів пройшло понад $3,84 млрд. Основний потік, на думку TRM Labs, проходив між CoinEx і найбільшою іранською біржею Nobitex — з листопада 2018 року між майданчиками пройшло понад $2,7 млрд у 6,2 млн переказів, у середньому близько $1 млн на день. До 2025 року CoinEx забезпечувала приблизно 16% обороту Nobitex, випереджаючи наступного за величиною зовнішнього контрагента майже в дев'ять разів.

Примітно, що CoinEx зайняла це місце після Binance, яку США оштрафували у 2023 році за обслуговування іранських клієнтів. Окремий епізод стосується Центробанку Ірану: на думку TRM Labs, з червня 2025 по червень 2026 року через багатоступеневу схему відмивання близько $67 млн коштів регулятора пройшли ланцюжком адрес і в результаті осіли на CoinEx. Ці гроші аналітики пов'язали з викраденими під час злому Bybit активами на $1,5 млрд, які приписують північнокорейським хакерам.

Після санкцій США проти Ramzinex, BitPin, Wallex і Nobitex від 2 червня 2026 року обсяг операцій між CoinEx та іранськими біржами впав нижче $150 000. Однак аналітики застерігають, що поки не можуть встановити, чи з'явилися нові канали для обходу моніторингу. Засновник і CEO CoinEx Хайпо Янг визнав, що біржею активно користувалися іранці, але відкинув зв'язок із владою країни.

Мій аналіз: Ситуація з CoinEx — класичний приклад того, як глобальна природа блокчейну стикається з національними санкційними режимами. Біржа не може контролювати, хто саме використовує її сервіс, особливо якщо користувачі діють через VPN або посередників. Однак цифри TRM Labs — $3,84 млрд і 8% обороту, пов'язаного з незаконною активністю, проти 0,3% у майданчиків із робочим комплаєнсом — свідчать про системну проблему. CoinEx необхідно не просто заперечувати, а демонструвати конкретні заходи з посилення KYC/AML, інакше регулятори США можуть застосувати до неї ті самі санкції, що й до Binance.