Сінгапурський регулятор вніс Hyperliquid до «червоного списку»: що це означає для DeFi
26 червня Грошово-кредитне управління Сінгапуру (MAS) офіційно внесло сайт децентралізованої біржі Hyperliquid та пов'язаний з нею портал Hyper Foundation до свого «Інвесторського списку попереджень» (IAL). Ця дія не є прямою забороною чи санкцією, але вона чітко сигналізує ринку: дані платформи не мають ліцензії MAS і можуть вводити користувачів в оману щодо свого статусу.
Команда Hyperliquid оперативно відреагувала, наголосивши, що включення до IAL — це не блокування і не захід примусу. У своїй заяві вони зазначили: «До списку регулятора входять багато великих бірж та DeFi-протоколів. Hyperliquid — це публічна інфраструктура. Ми ніколи не претендували на ліцензію MAS, і ніхто не повинен сприймати нас як таку. У мережі нічого не змінилося: користувачі, як і раніше, самі зберігають активи, а транзакції обробляються прозоро».
Примітно, що з початку літа до цього ж списку потрапили й централізовані гіганти KuCoin та Bitget. Це вказує на системний підхід сінгапурського регулятора: він прагне очистити інформаційне поле від платформ, які можуть помилково сприйматися як схвалені державою.
Нагадаю, що в червні 2025 року MAS посилив правила, зобов'язавши всі криптокомпанії, які обслуговують клієнтів із Сінгапуру, отримувати ліцензію постачальника послуг цифрових токенів. В іншому випадку їм загрожує припинення обслуговування закордонних користувачів.
Мій експертний погляд: Включення Hyperliquid до IAL — це важливий прецедент для DeFi-сектору. Регулятори більше не дивляться крізь пальці на децентралізовані протоколи. Hyperliquid, будучи публічною інфраструктурою без KYC, дійсно не може і не повинна отримувати ліцензію MAS. Однак сам факт попередження створює правову невизначеність для користувачів із Сінгапуру і може спровокувати хвилю аналогічних дій з боку інших юрисдикцій. Ринку варто готуватися до більш жорсткої сегрегації: «дозволені» та «недозволені» DeFi-протоколи — це нова реальність.