МВД припинило гігантську тіньову мережу: 24 000 Qiwi-гаманців та 30 мільярдів рублів
Масштабна операція правоохоронних органів поставила крапку в історії однієї з найбільших тіньових фінансових інфраструктур Росії. У Москві затримано трьох ключових фігурантів, які, на думку слідства, організували виведення за кордон понад 30 мільярдів рублів через підставні Qiwi-гаманці.
Схема, розкрита співробітниками ГУЕБіПК МВС, вражає своїм розмахом і цинізмом. Затримані — керівники та власники групи компаній «Інтерком» Григорій Кисільгоф і Денис Лі, а також бенефіціар термінального бізнесу Олександр Михальчук — у 2022-2023 роках виступали в ролі банківських платіжних агентів. Використовуючи викрадені персональні дані, вони реєстрували Qiwi-гаманці на підставних осіб (дропів). Загалом було створено понад 24 000 таких гаманців, не прив'язаних до реальних банківських рахунків. Через термінальну мережу організатори вивели за кордон понад 30 мільярдів рублів.
Анонімність як міст у криптовалюту
Слідство встановило, що Qiwi-гаманець був одним із найпопулярніших інструментів для купівлі та продажу криптовалюти, дозволяючи легалізовувати тіньові доходи. Анонімні гаманці слугували мостом між фіатним тіньовим обігом і криптовалютними операціями. Через них проходили гроші нелегальних онлайн-казино, букмекерських контор і наркоторгівлі. Дропи, за даними слідства, особисто приходили до офісів фігурантів для верифікації гаманців.
Кримінальну справу було порушено Слідчим департаментом МВС 11 лютого 2026 року. Фігурантам інкримінують ч. 2 ст. 187 (неправомірний обіг засобів платежів) та п. «а», «б» ч. 3 ст. 193.1 КК РФ (валютні операції з використанням підроблених документів організованою групою в особливо великому розмірі). Міщанський суд Москви 25 червня відправив усіх трьох до СІЗО. Однак імовірні організатори схеми перебувають за кордоном і залишаються недоступними для слідства.
Привид Qiwi: історія боротьби та відродження
Ця історія — наочна ілюстрація того, як держава роками послідовно закривала канал для тіньових операцій. Активна боротьба з анонімними гаманцями розпочалася ще в 2019 році: спочатку послідувала заборона на зняття готівки, потім — на анонімне поповнення. Пізніше ЦБ перекрив перекази на неідентифіковані картки та закордонні магазини. Кульмінацією стало відкликання ліцензії у Ківі-банку 21 лютого 2024 року. Регулятор зафіксував систематичні порушення антивідмивного законодавства та відкриття гаманців без відома громадян.
Одночасно з реєстру ЦБ було видалено платіжну систему Contact, а в грудні 2025 року організацію було офіційно ліквідовано. При цьому російські активи змінили власника ще раніше: наприкінці січня 2024 року Qiwi plc продала бізнес, консолідований під АТ «Ківі», компанії Fusion Factor Fintech колишнього гендиректора Андрія Протопопова. Сама Qiwi plc у серпні 2024 року змінила назву на NanduQ. Нарешті, 6 травня 2026 року Fusion Factor Fintech повністю завершила розрахунки за угодою.
Паралельно бренд отримав друге дихання: «Ківі» спільно з фінтех-групою «Займер» 17 грудня 2025 року запустили електронний гаманець Qplus на базі банку «Євроальянс». Новий сервіс дозволяє зберігати рублі та тенге, переказувати кошти та оплачувати послуги, а також відкривати валютні рахунки та віртуальні картки.
Мій коментар: Розкриття цієї схеми — потужний сигнал ринку. Воно демонструє, що навіть найпопулярніші та, здавалося б, захищені інструменти для нелегальних операцій рано чи пізно потрапляють під приціл регуляторів. Той факт, що нове «перезапущене» дітище Qiwi — Qplus — з'являється на тлі такої гучної справи, неминуче приверне до нього підвищену увагу з боку правоохоронців. Питання лише в тому, наскільки ефективно новий сервіс зможе уникнути помилок попередника.