IBM представляє революцію: чипи з транзисторами менше 1 нм
Корпорація IBM здійснила прорив у напівпровідниковій індустрії, анонсувавши технологію виробництва чипів з архітектурою транзисторів 0,7 нм, що еквівалентно 7 ангстремам. Цей крок знаменує черговий етап у мініатюризації обчислювальних компонентів, де традиційні планарні транзистори поступаються місцем багатошаровим структурам, які отримали назву «наностек».
Як працює наностек?
На відміну від класичних планарних рішень, транзистори в новій технології розміщуються не в одній площині, а в кілька шарів. Це дозволяє кардинально збільшити щільність компонування елементів на кристалі без значного збільшення його фізичних розмірів. За оцінками IBM, такий підхід забезпечить розміщення майже 100 мільярдів транзисторів на чипі розміром з ніготь — це в рази перевищує показники сучасних 3-нм та 2-нм рішень.
Продуктивність та енергоефективність
Порівнюючи з власною ж 2-нм технологією 2021 року, IBM заявляє про підвищення продуктивності до 50% або покращення енергоефективності до 70% при збереженні тих самих обчислювальних потужностей. Це означає, що майбутні процесори на базі 0,7 нм зможуть виконувати найскладніші завдання AI та HPC з меншим тепловиділенням та споживанням енергії.
Терміни комерціалізації
Незважаючи на вражаючі цифри, комерційне виробництво таких чипів розпочнеться не раніше ніж через п'ять років. Це типовий часовий лаг для впровадження передових літографічних процесів: від лабораторної демонстрації до масового випуску потрібне налагодження обладнання, матеріалів та технології осадження.
Мій експертний висновок: IBM знову доводить, що закон Мура залишається актуальним, хай і в модифікованій формі. Однак ключове питання — чи зможе компанія передати цю технологію партнерам (наприклад, Samsung або Intel Foundry) для масштабування, чи вона залишиться у статусі демонстраційного зразка. Для криптоіндустрії це означає потенційний стрибок у продуктивності ASIC-майнерів та блокчейн-нод через 5–7 років.