Квантовий рубіж: Чому США необхідні чіткі правила для державних інвестицій у технології майбутнього
Квантові обчислення є унікальним викликом для промислової політики США. На відміну від таких сфер, як дрони, акумулятори або рідкісноземельні метали, де держава може стимулювати ринок через закупівлі та регулювання, квантова галузь перебуває в зародковому стані. Комерційні продукти тут практично відсутні, домінуюча архітектура не визначена, а виробничі ланцюги ще не сформовані. Саме це, на мою думку, робить раннє та ретельно продумане втручання держави не просто виправданим, а й критично важливим для запобігання майбутній технологічній залежності.
Зв'язок квантових технологій з національною безпекою не викликає сумнівів. Масштабовані квантові комп'ютери здатні в майбутньому зламати криптографію з відкритим ключем, що поставить під загрозу всю цифрову інфраструктуру. Крім того, суміжні розробки знаходять застосування в сенсорах, навігації та зв'язку. Тому цей сектор — рідкісний випадок, коли прямі державні вливання можуть бути не просто бажаними, а необхідними. Однак важливо розуміти: така підтримка не повинна ставати універсальною моделлю для всієї економіки.
Програма Мінторгу та реакція ринку
У травні Міністерство торгівлі США оголосило про виділення $2,013 млрд у рамках закону CHIPS and Science Act. Кошти спрямовані на будівництво двох квантових фабрик та підтримку семи компаній, включаючи IBM ($1 млрд на дочірню структуру для надпровідникових пластин), GlobalFoundries ($375 млн) та низку стартапів, таких як Atom Computing, D-Wave, Infleqtion, PsiQuantum, Quantinuum, Rigetti та Diraq (від $38 до $100 млн).
Ключова умова — отримання державою міноритарної неконтролюючої частки в кожній компанії. Саме цей пункт викликав відмову Google від участі. У корпорації вважали, що подібні вимоги можуть уповільнити інновації та шлях до створення корисного квантового комп'ютера. Я вважаю, що цей конфлікт оголює фундаментальну проблему: як балансувати між захистом інтересів платників податків та свободою технологічного розвитку.
Три принципи для розумних інвестицій
Для того щоб уникнути помилок, можна сформулювати три ключові принципи державних вкладень у технології:
- Втручання лише у разі явної загрози національній безпеці або серйозної економічної вразливості, яку ринок не в змозі усунути самостійно.
- Не інвестувати туди, де можна купити готовий продукт. У випадку квантових обчислень цей підхід поки не працює, оскільки потрібні продукти ще не існують у промисловому масштабі.
- Збереження дистанції між державою та бізнесом. Платники податків повинні отримати вигоду від зростання компаній, але пряме володіння акціями створює політичні ризики та може спотворювати ринкові стимули.
Одним із ефективних інструментів можуть стати варранти, які дають державі право на участь у зростанні вартості компаній без повноцінного контролю над ними. Цей підхід дозволяє підтримувати інновації, не перетворюючись на «державного капіталіста».
Погляд у майбутнє
Раніше президент США підписав указ про прискорений перехід федеральних систем на постквантову криптографію. Це правильний крок, але, як справедливо зазначають експерти, для децентралізованих мереж на кшталт біткоїна проблема набагато складніша — їх не можна оновити урядовим розпорядженням. Паралельно Міноборони запускає програму Farseer з розробки квантових сенсорів для розвідки з бюджетом до $200 млн.
Моя експертна оцінка: Квантові перегони тільки починаються, і США роблять ставку на державно-приватне партнерство. Однак успіх залежатиме не від обсягу фінансування, а від того, наскільки гнучкими та продуманими виявляться правила гри. Надмірний контроль може задушити інновації, а його відсутність — призвести до стратегічних вразливостей. Золота середина — це не компроміс, а необхідність.