Квантові інвестиції США: експерти вимагають чітких правил гри

Квантові обчислення — це, мабуть, найяскравіший приклад того, чому США необхідна цілеспрямована промислова політика. Однак масштабні державні вливання в технологічні стартапи не можуть відбуватися в правовому вакуумі. До такого висновку приходять провідні аналітики, вказуючи на необхідність розробки прозорих і передбачуваних правил для інвестицій у цей сектор.
Чому кванти — це особливий випадок
На відміну від дронів, акумуляторів або рідкісноземельних металів, де уряд може просто закуповувати продукцію або вводити регулювання, з квантовими обчисленнями все складніше. Комерційно зрілих продуктів тут практично немає, домінуюча архітектура не визначена, а виробничі ланцюжки тільки формуються. Саме на цьому ранньому етапі, коли залежності ще не закріпилися, втручання держави може бути не просто виправданим, а критично необхідним.
Зв'язок квантових технологій з національною безпекою очевидний: масштабовані квантові комп'ютери в перспективі здатні зламати сучасну криптографію з відкритим ключем. Крім того, суміжні розробки знаходять застосування в сенсорах, навігації, зв'язку та наукових розрахунках. Це рідкісний випадок, коли прямі державні інвестиції дійсно мають сенс, але вони не повинні ставати універсальним шаблоном для всієї економіки.
Програма Мінторгу: $2 млрд на квантове майбутнє
У травні Міністерство торгівлі США оголосило про підписання дев'яти листів про наміри на загальну суму $2,013 млрд в рамках закону CHIPS and Science Act. Кошти спрямовуються на будівництво двох квантових фабрик та підтримку семи компаній, що розробляють квантові обчислення. Ключові отримувачі:
- IBM — $1 млрд на створення дочірньої структури для випуску надпровідникових пластин квантового класу.
- GlobalFoundries — $375 млн на захищену квантову фабрику.
- Atom Computing, D-Wave, Infleqtion, PsiQuantum, Quantinuum — по $100 млн кожна.
- Rigetti — до $100 млн.
- Diraq — до $38 млн.
Умовою отримання коштів стала міноритарна, неконтролююча участь держави в капіталі кожної компанії. Саме цей пункт викликав відмову Google від участі в програмі: у корпорації вважали, що такі вимоги можуть уповільнити шлях до створення корисного квантового комп'ютера.
Три принципи для державних вкладень
Аналітики пропонують три ключові принципи для прямих державних інвестицій у технології:
- Втручатися тільки при явній загрозі національній безпеці або серйозній економічній вразливості, яку ринок не може усунути самостійно.
- Не вкладати гроші туди, де можна купити готовий продукт. У випадку квантових обчислень цей підхід поки не працює, оскільки потрібні продукти ще не існують у промисловому вигляді.
- Зберігати дистанцію між державою та бізнесом. Платники податків повинні отримати вигоду від зростання підтриманих компаній, але пряме володіння акціями створює політичні ризики.
Як ефективний інструмент пропонуються варранти — вони дають державі право на участь у зростанні вартості компаній без повного контролю над ними.
Мій погляд на ситуацію
Квантові обчислення — це не просто чергова технологічна гонка, а фундаментальний зсув у парадигмі безпеки. США правильно роблять, вкладаючись у цей сектор, але помилка Google показує, наскільки тонка межа між стимулюванням інновацій та створенням бюрократичних бар'єрів. Якщо уряд хоче бути ефективним інвестором, він має навчитися не лише давати гроші, але й вчасно відходити вбік. В іншому випадку ми ризикуємо отримати не квантову перевагу, а квантовий застій.