Інвестиції США в квантові технології: правила гри чи гра без правил?
Квантові обчислення — це не просто черговий технологічний тренд, а потенційний екзистенційний виклик для всієї цифрової інфраструктури. Саме тому дискусія про те, як державі слід вкладати кошти в цей сектор, виходить далеко за межі звичайної промислової політики. Питання не в тому, чи потрібно інвестувати, а в тому — як це робити, щоб не створити нових залежностей і не задушити інновації на корені.
На відміну від дронів чи акумуляторів, де ринок уже сформований, квантова сфера перебуває в зародковому стані. Комерційних продуктів практично немає, домінуюча архітектура не визначена, а виробничі ланцюжки тільки починають складатися. Це робить раннє державне втручання не просто виправданим, а критично важливим для національної безпеки. Адже масштабований квантовий комп'ютер здатен зламати сучасну криптографію з відкритим ключем, що ставить під загрозу не лише фінансові системи, а й державні таємниці.
Програма Мінторгу: $2 млрд на квантове майбутнє
У травні Міністерство торгівлі США оголосило про виділення $2,013 млрд у рамках закону CHIPS and Science Act. Кошти спрямовані на будівництво двох квантових фабрик і підтримку семи компаній. Ключові отримувачі: IBM ($1 млрд на дочірню структуру для надпровідникових пластин), GlobalFoundries ($375 млн на захищену фабрику), а також Atom Computing, D-Wave, Infleqtion, PsiQuantum, Quantinuum, Rigetti та Diraq — кожна отримає від $38 млн до $100 млн.
Умова підтримки — міноритарна неконтролююча частка держави в кожній компанії. Саме цей пункт викликав відмову Google від участі. У корпорації вважали, що такі вимоги можуть уповільнити шлях до створення корисного квантового комп'ютера. І це логічно: державна участь часто пов'язана з бюрократією та політичними ризиками, які несумісні з гнучкістю, необхідною для проривних досліджень.
Три принципи для державних інвестицій
Щоб уникнути помилок, було запропоновано три чіткі принципи для прямих вкладень. По-перше, втручатися лише там, де є явна загроза національній безпеці або економічна вразливість, яку ринок не може закрити самостійно. По-друге, не вкладати гроші туди, де можна купити готовий продукт. У квантовому секторі цей підхід поки не працює, оскільки потрібних продуктів просто не існує. По-третє, зберігати дистанцію між державою та бізнесом. Платники податків повинні отримати вигоду від зростання підтриманих компаній, але пряме володіння акціями створює політичні ризики.
Як ефективний інструмент розглядаються варранти — вони дають державі право на участь у зростанні вартості компаній без повноцінного контролю. Це дозволяє стимулювати інновації, не перетворюючи їх на державний проєкт.
Раніше президент США підписав указ про прискорений перехід федеральних систем на постквантову криптографію. Це стратегічний крок, спрямований на захист від майбутніх квантових атак. Однак, як я вже зазначав, для біткоїна проблема складніша: децентралізовану мережу не можна оновити урядовим розпорядженням.
Моя експертна оцінка: США роблять ставку на квантові технології, і це правильно. Але ключовий виклик — знайти баланс між державним контролем і ринковою свободою. Якщо правила гри будуть надто жорсткими, ми ризикуємо отримати не квантовий прорив, а квантовий застій.