Квантова гонка: чому США потрібні чіткі правила для державних інвестицій у технології майбутнього
Квантові обчислення становлять унікальний виклик для промислової політики США. На відміну від таких секторів, як дрони, акумулятори або рідкісноземельні метали, де держава може стимулювати ринок через закупівлі та регулювання, квантова сфера перебуває на стадії, коли комерційних продуктів практично немає, домінуюча архітектура не визначена, а виробничі ланцюги лише формуються. Саме тому раннє втручання уряду може бути виправданим — до того, як сформуються критичні залежності.
Національна безпека на кону
Зв'язок квантових технологій із національною безпекою очевидний: масштабовані квантові комп'ютери здатні зламати криптографію з відкритим ключем, а суміжні розробки знаходять застосування в сенсорах, навігації та зв'язку. Це рідкісний випадок, коли прямі державні інвестиції можуть бути не просто корисними, а й необхідними. Однак така підтримка не повинна ставати універсальною моделлю — вона потребує чітких рамок і принципів.
Програма Мінторгу: $2 млрд на квантове майбутнє
21 травня Міністерство торгівлі США оголосило про підписання дев'яти листів про наміри на суму $2,013 млрд у рамках CHIPS and Science Act. Кошти спрямовані на будівництво двох квантових фабрик і підтримку семи компаній. Ключові отримувачі: IBM ($1 млрд на виробництво надпровідникових пластин), GlobalFoundries ($375 млн на захищену квантову фабрику), а також Atom Computing, D-Wave, Infleqtion, PsiQuantum, Quantinuum, Rigetti та Diraq — кожна отримає від $38 до $100 млн.
Умовою підтримки стало отримання державою міноритарної неконтролюючої частки в кожній компанії. Саме цей пункт викликав критику з боку Google, яка відмовилася брати участь у програмі, побоюючись, що вимоги сповільнять шлях до створення корисного квантового комп'ютера.
Три принципи для державних інвестицій
На мою думку, запропонований підхід — три ключові принципи для прямих вкладень — є найбільш зваженим. По-перше, втручатися лише там, де є явна загроза національній безпеці або економічна вразливість, яку ринок не може закрити самостійно. По-друге, не інвестувати у сфери, де вже існують готові продукти — у випадку квантових обчислень цей принцип поки не працює, оскільки потрібні технології ще не досягли промислового рівня. По-третє, зберігати дистанцію між державою та бізнесом: платники податків повинні отримати вигоду від зростання компаній, але пряме володіння акціями створює політичні ризики.
Як ефективний інструмент пропонується використання варрантів — це дозволить державі брати участь у зростанні вартості компаній без повного контролю над ними. Такий механізм виглядає більш гнучким і менш обтяжливим для інновацій, ніж пряма пайова участь.
Думка експерта: Квантові перегони — це не просто технологічний виклик, а стратегічне питання. США правильно роблять, що інвестують у цей сектор, але ключовим фактором успіху стане не обсяг фінансування, а здатність держави вибудувати систему, яка стимулює інновації, не пригнічуючи їх бюрократією. Google уже показала, що навіть гіганти не готові миритися з надмірним контролем. Баланс між підтримкою та свободою — ось що визначить, хто вийде переможцем у цих перегонах.