Суперечка про топологічний кубіт: фізик ставить під сумнів прорив Microsoft
У світі квантових обчислень розгоряється серйозна наукова дискусія. Фізик Генрі Легг з Університету Сент-Ендрюс поставив під сумнів ключові висновки статті Microsoft Azure Quantum, опублікованої в лютому 2025 року. Ця робота лягла в основу заяв компанії про створення топологічного кубіта — одного з найперспективніших, але й найскладніших типів квантових бітів.
Легг проаналізував транспортні дані, представлені у статті Microsoft. Ці дані показують, як електричний струм проходить через експериментальний пристрій, і дозволяють судити про квантовий стан системи. На його думку, дані не підтверджують наявність стійкої надпровідної щілини в тих областях, де Microsoft проводила зчитування парності. Відсутність такої щілини ставить під сумнів інтерпретацію вимірювань як топологічних.
Фізик припускає, що спостережувані сигнали можуть мати більш прозаїчне пояснення — наприклад, ефекти квантових точок або невпорядкованість самого пристрою. Простіше кажучи, Легг стверджує, що Microsoft могла помилково прийняти нетопологічні стани за ознаки шуканого топологічного режиму.
Позиція Microsoft та відповідь на критику
Корпорація Microsoft категорично відкинула критику. В офіційній відповіді, також опублікованій у Nature, автори статті заявили, що їхні вимірювання не вимагають попереднього допущення про наявність надпровідної щілини. Вони наполягають, що сигнали узгоджуються з топологічним станом. Технічний керівник Microsoft Quantum Hardware Четан Наяк висловив повну впевненість у результатах: «Ми стоїмо за нашими результатами та нашою дорожньою картою».
Як аргумент Наяк послався на участь Microsoft у престижній програмі DARPA US2QC. У лютому 2025 року агентство обрало Microsoft та PsiQuantum для етапу перевірки та спільного проєктування. Ця програма є частиною ширшої ініціативи Quantum Benchmarking Initiative, завдання якої — оцінити можливість створення промислово корисного квантового комп'ютера до 2033 року.
Зв'язок з новим чипом Majorana 2
Ця суперечка особливо значуща на тлі нещодавнього анонсу Microsoft. У червні 2026 року компанія представила Majorana 2 — нове покоління топологічного квантового чипа. Згідно із заявою, середній час життя кубіта досяг 20 секунд, а в окремих випадках — хвилини. Компанія також повідомила про швидкість операцій близько 1 мікросекунди та розмір кубіта приблизно 0,01 мм, поставивши за мету створити масштабований квантовий комп'ютер до 2029 року. Прогрес пояснюється заміною алюмінію на свинець у надпровідному шарі та використанням ІІ-інструментів Microsoft Discovery.
Важливо розуміти, що коментар Легга не є прямим розбором Majorana 2. Він стосується статті 2025 року про пристрої InAs–Al, пов'язаної з попереднім поколінням — Majorana 1. Однак ця суперечка зачіпає саму технологічну основу, на якій побудована нова дорожня карта Microsoft. Фізик Сергій Фролов з Університету Піттсбурга навіть заявив, що робота Microsoft у Nature, ймовірно, має бути відкликана.
Думка аналітика. Ця суперечка — класичний приклад того, як у науці, особливо на передньому краї квантових технологій, амбітні заяви часто випереджають незаперечні докази. Для криптоспільноти це сигнал: не варто сприймати будь-які «прориви» як негайну загрозу для існуючих криптографічних алгоритмів. Шлях до промислово корисного квантового комп'ютера залишається довгим і тернистим, і будь-яке досягнення на цьому шляху піддаватиметься найретельнішому та скептичному аналізу.