Сенат США заблокував цифровий долар до 2030 року: аналіз причин та наслідків
Сенат США ухвалив законопроєкт, який вводить пряму заборону на випуск цифрового долара (CBDC) Федеральною резервною системою до 2030 року. Рішення підтримали 85 сенаторів, проти виступили лише п'ятеро. Тепер документ має пройти через Палату представників та отримати підпис президента Дональда Трампа.
Політичний контекст і механізм заборони
Заборону на CBDC вбудували в законопроєкт про доступне житло — 21st Century ROAD to Housing Act. Це нестандартний законодавчий хід, який дозволяє республіканцям суттєво прискорити ухвалення норми, оминаючи тривалі процедури. Поправка прямо забороняє ФРС «випускати або створювати цифрову валюту центрального банку, а також будь-який цифровий актив, суттєво подібний до CBDC», причому як напряму, так і через посередників або фінансові інститути. Примітно, що на момент голосування ФРС не вела жодної практичної роботи над цифровим доларом.
Ця ініціатива законодавчо закріплює курс, який Трамп окреслив ще в січні 2025 року своїм виконавчим указом. Тоді він назвав цифровий долар загрозою «стабільності фінансової системи, приватному життю громадян та суверенітету США».
Головний аргумент противників: не технологія, а контроль
Ключове заперечення консерваторів — не проти цифрових грошей як таких, а проти державної архітектури їхнього обігу. Якщо ФРС випускає CBDC напряму, держава технічно отримує доступ до всіх транзакцій у режимі реального часу. Саме тому прихильники Трампа розглядають CBDC не просто як нову форму долара, а як потенційний інструмент фінансового нагляду. Як наочний приклад часто наводять китайську модель цифрового юаня (e-CNY), де держава має значно ширші можливості контролю грошових потоків.
Важливо розуміти, що приватні стейблкоїни не замінять державну цифрову валюту, оскільки вони вирішують принципово різні завдання. Стейблкоїни на кшталт USDT залишаються інструментом приватного ринку, тоді як CBDC — це частина монетарної системи та інструмент контролю грошового обігу.
Економічний аспект: чому банки проти CBDC
Окрім питань приватності, у противників CBDC є й структурний економічний аргумент. Якщо громадяни зможуть зберігати гроші безпосередньо в цифрових гаманцях ФРС, частина депозитів неминуче піде з комерційних банків, що підірве основу їхньої кредитної діяльності. Саме тому адміністрація Трампа робить ставку на приватні доларові стейблкоїни. Такий підхід дозволяє зберегти домінування долара в цифровій економіці без кардинальної перебудови існуючої фінансової системи.
Проти цифрового долара послідовно виступали обидва голови ФРС. Джером Пауелл заявляв, що навіть у разі запуску CBDC управління передавалося б комерційним банкам. Його наступник Кевін Ворш назвав цифровий долар «помилковим політичним рішенням».
Глобальний контекст: Китай та ЄС йдуть своїм шляхом
Поки США блокують державну цифрову валюту, інші ключові гравці активно масштабують свої проєкти. До листопада 2025 року обсяг платежів у китайському e-CNY досяг 16,7 трлн юанів ($2,37 трлн), оброблено 3,48 млрд транзакцій. Кількість персональних гаманців сягнула 230 млн, корпоративних — 18,84 млн. У червні 2026 року Народний банк Китаю підключив до транскордонної системи CBETS 26 банків із Сінгапуру, Таїланду, ОАЕ, Катару, Бразилії та інших країн.
За збереження поточних темпів інтеграції CBETS може сформувати часткову функціональну альтернативу SWIFT в окремих коридорах протягом п'яти років — насамперед у розрахунках між країнами, зацікавленими у зниженні залежності від доларової інфраструктури. З 1 січня 2026 року e-CNY перейшов на версію 2.0, де роздрібні баланси стали зобов'язаннями комерційних банків, що дозволяє використовувати їх для часткового резервування та кредитування. По суті, Пекін створює гібридну модель, яка виключає відтік коштів із банків і сумісна з існуючою фінансовою інфраструктурою.
Своєю чергою Європейський центральний банк у жовтні 2025 року завершив підготовчу фазу цифрового євро. Пілотне тестування заплановане на друге півріччя 2027 року, а масштабний запуск — на 2029 рік.
Аналітичний висновок
Заборона CBDC у США не послаблює і не посилює позиції долара безпосередньо. Це рішення фіксує принципову відмінність підходів: Вашингтон робить ставку на приватну інноваційну інфраструктуру, тоді як Пекін розвиває централізовану модель із високим рівнем державного контролю над транзакціями. На мою думку, в довгостроковій перспективі така стратегічна дивергенція може призвести до фрагментації глобальної фінансової системи, де долар збереже домінування в приватному секторі, але поступиться позиціями в державних розрахунках альтернативним CBDC-інфраструктурам.