Південна Корея інтегрує CBDC у реальну банківську систему на тлі жорсткої заборони в США
Банк Кореї переводить свій пілотний проєкт із цифрової валюти центрального банку (CBDC) на принципово новий рівень. Якщо на першому етапі тестування обмежувалося ізольованими платежами через електронні гаманці, то тепер регулятор робить рішучий крок до вбудовування CBDC у діючу фінансову інфраструктуру країни.
Дев'ять банків у справі: від токенів до реальних розрахунків
На новому етапі до проєкту підключаються одразу дев'ять комерційних банків. Їм належить створити повноцінну екосистему: електронні гаманці, ваучери та блокчейн-інфраструктуру для управління депозитними токенами CBDC. Ключова відмінність — ці цифрові активи тепер використовуватимуться в реальних банківських системах для транзакцій та розрахунків, а не лише в межах тестового середовища.
Особливої уваги заслуговує план із заміни державних субсидій та коштів цільових програм цифровими ваучерами. Це прямий натяк на те, що Сеул бачить у CBDC не просто експеримент, а інструмент для підвищення ефективності бюджетних витрат і зниження адміністративних витрат.
США: повна заборона до 2030 року
Контраст із позицією Сполучених Штатів разючий. Адміністрація президента Трампа послідовно заявляє про неприпустимість випуску CBDC. Міністр фінансів Скотт Бессент нещодавно підтвердив, що за нинішньої влади ставка буде зроблена на лідерство у сфері цифрових активів, але не на державну цифрову валюту.
Більше того, Сенат і Палата представників США узгодили просування масштабного житлового законопроєкту, до тексту якого включено норму про заборону випуску CBDC до 31 грудня 2030 року. Таким чином, дві найбільші економіки світу рухаються в прямо протилежних напрямках.
Аналітика Cryptalist
Ми спостерігаємо класичний розкол у підходах до цифрових валют. Південна Корея, роблячи ставку на депозитні токени як проміжну ланку між CBDC та стейблкоїнами, демонструє прагматичний, еволюційний шлях. США ж, навпаки, обирають жорстке регулювання та заборону, побоюючись посилення державного контролю над фінансами. У довгостроковій перспективі, на мою думку, корейський підхід виглядає більш життєздатним, оскільки він дозволяє ринку та регулятору адаптуватися до нової реальності без радикальних потрясінь.